<span>Итогом Северной войны 1700-1721 годов стал Ништадский мирный договор. Согласно нему в состав Российской Империи вошли Эстляндия, Карелия, южные земли Финляндии вплоть до Выборга, Лифляндия (Ливония) , Ингрия (Ижора) , а также острова Эзель и Даго. </span>
<span>Шумеры полагали, что Земля заключена между двумя морями – морем Восхода (Персидский залив) там солнце всходило и морем Захода (Средиземное море) - там заход солнца.</span>
Тутмос это египетский фараон
Посаджений ним у Києві «на батькове місце», як пише літопис, Ізяслав Ярославович не мав ані здібностей, ані авторитету, ані сили батька, щоб зосередити загальноруську владу в своїх руках, тож увійшов у спілку з братами Святославом Чернігівським і Всеволодом Переяславським. Усі державні справи брати вирішували поспіль. Тріумвіри ухвалювали нові закони («Правда Ярославичів» 1072 року), перевели молодшого брата Ігоря з Володимира-Волинського до Смоленська, визволили свого дядька Судислава із в'язниці, куди його запроторив Ярослав, разом ходили в похід на торків. Але тріумвірат Ярославичів дбав головним чином про примноження земель.
Справжні Двуумріат на Русі складаються лише за доби існування ранньофеодальної держави, завершення будівницва якої вчені пов'язують з ім'ям Ярослава Мудрого. 1026 він розділив по Дніпру Південну Русь, при цьому віддав братові Мстиславу Володимировичу Лівобережжя з Черніговом, а собі взяв Правобережжя з Києвом. Дуумвіри спільно правили державою аж до смерті Мстислава (1036), після чого Ярослав зосередив владу в своїх руках. Наступний двуумріат склав Всеволод Ярославич, великий князь київський 1078–93, поділивши владу зі старшим сином Володимиром Мономахом. По смерті Всеволода Святополк Ізяславич, вокняжившись у Києві, утворив з Володимиром Мономахом дуумвірат, що два десятиліття панував на Русі.
