Стоїть при дорозі калина. Красива вона в будь-яку пору року. Навесні одягається калина в смарагдове вбрання листя, біле мереживо квітів. З часом на місці квітів з'являться важкі кисті, будуть наливатися терпким соком, будуть рум'янити. А прийде осінь - не пройде калину, прибереже для неї прекрасні фарби. І варто вже чепуруха в жовтій одязі. Яскраво-червоні кисті ховаються в плетінні багряно-золотий листя, немов соромляться своєї краси. Навіть зима не наважиться зірвати це чудове намисто, обережно притрусити його пухнастим сніжком, і стане воно смачним і цілющим. Так і стоїть калина, гостинно пригощає ягідками пташок і перехожих.
Кожен сам для себе створює заповіді і слідує ним
Н.в. - п'ять цілих сім восьмих
Р.в.- п'яти (п'ятьох) цілих семи (сімох) восьмих
Д.в. - п'яти (п'ятьом) цілим семи (сімом) восьмим
З.в. - п'ять цілих сім восьмих
О.в. - п'ятьма (п'ятьома) цілими сьома (сімома) восьмими
М.в. - (на) п'яти (п'ятьох) цілих семи (сімох) восьмих