<span>Любов — це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людини. Почуття любові — це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. Без любові ніколи не буде життя на землі. Це почуття святе, перед ним ніхто не встоїть. Кохання — це чисте і світле почуття людини. Якщо вона пережила це почуття, то по-справжньому щаслива. Кожна людина мріє про своє велике особливе кохання. Ці теми були вічними темами багатьох творів відомих письменників. Пригадаймо сонети Петрар-ки, Шекспіра, лірику Пушкіна, неповторне «Зів’яле листя» Франка, поезію Рильського, Сосюри, Павличка. Сяйво любові розлилося широко по його творах. Він змальовує любов до України, сім’ї, народів, любов до життя, людської доброти і краси людської душі. У нього в творах яскравими гранями промениться любов до природи, культури і найчудес-нішого її вияву — мови. В творах Павличка також іскриться любов до праці, пошана до людей праці, передусім хліборобської. Кохання молодої людини — героя віршів — чисте і справжнє. Воно переповнене прозорістю і ясністю думки, відкритим і щирим почуттям.</span><span>Прояв любові до рідного слова, мови поет зображає в багатьох своїх творах. Одним з таких творів є сонет «О рідне слово, хто без тебе я?» Поет каже, що кожна людина повинна дбати про збагачення і розквіт рідної мови, яка завжди є серцем розвитку суспільства. Павличко турботливо ставиться до рідної української мови, але надає великої уваги і пошани іншим мовам, які по-своєму прекрасні і милозвучні. Сонет «О рідне слово, хто без тебе я?» починається питанням, на яке автор в наступних рядках дає відповідь: «Осміяний людьми кретин — стиляга, мертвяк, оброслий плиттям саркофага, прах, купа жалюгідного рам’я». </span><span>
</span>
Ідея полягає в тому, що зовнішність і думка інших не має великого значення.Якщо ти хочеш чогось добитись, тобі потрібно йти до мети і не звертати увагу на дизмораль.
Минув уже четвертий рік,якДенис Сивашенко відділився від батька й меншого брата Зінька після того як середульшого брата Романа заслано в Сибір.Розледащів Роман у солдатах,нічого не хотів робити дома,посварився з батьком та Денисом.Пішовши в город пристав до злодійського товариства,крав коні,піймався і був засланий на Сибір.Денисові це не зашкодило бо спадщини йому дісталось більше,а потім він сам його впіймав.Після цього батько посварився з Денисом.Батько,мати й Зінько зненавиділи Дениса.Та це дарма,бо все,що йому припало,все віддали.Та він би й не попустив,бо там же і його праця.
Прислів*я :
1.Не тішся людьською бідою,бо твоя тебе не мине.
2.Плачем горя не змінеш і в сльозах не втопиш.
3.Не всю правду треба людям знать,треба щось і в собі сховать.
4.Бідний піт ллє,а багатий його кров п*є.
5.Ліпше переконувати словами,ніж кулаками.
Тому, що це перехід з Зими на Весну з Лютого на Березень починаються дощі, тане сніг, можуть бути всякі затоплення і т.д.