Знов, веселі сонячні промінчики засвітили мені у віконце, вони немов хочуть щоб я вийшов на подвірья й погрався з ними . Я взувся в свої олюблені чоботі ,і швиденько помчав на вуличю.Те що я побачив спочатку мене здивувало , а потім на моєму обличчні виднілась гарна та щіра усмішка .Чомусь ,дерева які недавно були вдягнуті в пишні зелені шата переодягнулися в :жовті, помараньчеві та червоні кожухи .Все немов переливалося у веселкових барвах , чисте блакитне неба , сонячні промінчики , зелена травичка та різнокольорові дерева що ще потрібно для гарного весіннього дня .
До мене приїхав мій найкращий друг це була тепла зустріч
Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. І, на/певно, головному - взаємності з життям, зі світом. Колискова - це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
У переносному значенні вжито в тексті виділене слово
<span>ходить навшпиньках</span>
<span>
</span>
Тесляренко
Писарчук
Малярчук
Слюсарчук