Як тільки весною пригріє сонечко, відразу біля водойм та на узліссі з"являються ніжні пухнасті котики. Це зацвіла верба. Цвіт верби з"являється ще до розпускання листочків. Квіти зібрані в зелені, або жовті сережки, що колишуться вітром на гнучких гілках . На інших верболозах квіти зібрані в суцвіття котики. Невдовзі верба покриється зеленим продовгуватим листям, а цвіт осипиться.
Прийшов перший місяць весни — березень. Сніг ще лежить заметами в лісах і перелісках, але він став сірим і щільним, важким від води. Побігли струмочки. Ночами морозу вдається зупинити їхній веселий біг. Але все одно всюди відчувається весна. Прозорим блакитним небом пливуть хмари. Повеселіли птахи. Перша зелень крихітних листочків так радує серце — весна прийшла!
І з'являються перші ніжні квіти серед снігу, що тане, і зволоженої землі. Це пролісок! У кожному куточку країни він свій. У Сибіру — це фіолетово-синій простріл, або сон-трава. У середній смузі пролісками звуть блакитну чубарку, білу анемону, медунку, гусячу цибулю, жовтий первоцвіт.
Яка середина березня, таке й літо: дме теплий вітер - і літом буде тепліше й мокро, якщо ж холодно і вітер з півночі -буде й літо холодніше.
На те й лихо, щоб з ним боротися.
Про те зозуля кує,що гнізда немає.
Треба працювати,щоб шматок хліба мати.
Що б у літку не виходило,те зимою не завадить.
Не бачу.
Якби не було зими, за кожух не дбали ми.
Що б не трапилося, все мине.
Якби такий до роботи, як до витрибеньки