Вона нас навчає ніколи не бути жадною, егоїстичною, підступною людиноя. Та намагатися завжди нести відповідальність за свої вчинки. Бути чесним, негроші важливіші в житті, а допомога людям.Бути завжди справедливим,<span> чуйним,зневажливо ставитись до жадності, брехні, підступності.</span>
Нарешті ми дійшли додому. О Петре як я тебе довго не бачила! Батьку, прости мене що я тебе не послухав і пішов шукати Ганну, я більше так не робитиму. Я тобі пробачаю! Обійнявшись вони підійшли до інших козаків. Павлуся викликав Недоля і сказав що він кошевий.
<span> Сьогодні книга стала доступною для будь-якої людини, яка хоче з нею познайомитися. Багатьом дітям подобаються книги, що розповідають про незвичайні подорожі і фантастичні пригоди. Читаючи такі твори, ми уявляємо себе то піратом, які шукають скарби, то капітаном, який відкриває нові землі, то винахідником міжпланетних кораблів. Завдяки книзі можна відчути настрій і відчуття того героя, про якого читаєш. </span>
<span> Дуже важко вибрати гарну книгу. Не завжди яскрава обкладинка і красивий шрифт говорять про її змістовності. Важливо звернути увагу на ім'я автора і зміст книги, постаратися вдуматися в зміст перших пропозицій.</span>
Повчальна казка про монетку Жила якось у кишені у хлопчика одна монетка. Вона жила там недовго, бо хлопчик подарував її своїй мамі. Монетці подобалося жити в кишені у хлопчика, тому що там було тепло. Мама віднесла монетку на ринок, натомість отримавши свіже молоко.Монетка, усвідомивши, що її передали, спочатку засмутилася, а потім стала мислити позитивніше, та чекала з нетерпінням наступної передачі, адже так вона подорожувала по всій країні, побувала на всіх великих ринках, у магазинах, побачила на своєму шляху різних людей та багато інших монет.Але одного разу вона потрапила до рук одного дуже відомого колекціонера. Це був дуже розумний чоловік, у нього була велика колекція монет зі всієї планети.Монетка спочатку злякалася, адже тепер їй було не вибратися, тож про подорожі доведеться забути. Колекціонер відмив її, вона стала чиста та блищала, як новенька, що не могло її не радувати. Ніхто раніше так дбайливо до неї не ставився. Вона більше не поневірялася по брудним гаманцях, її більше не впускали в бруд на ринку.<span>Монетці сподобалося жити в окремій оксамитової коробочці. По сусідству з нею жили так само й інші монети, якими колекціонер дуже пишався. Він беріг їх від тертя, протирав пил, а найголовніше - нікому не віддавав. Він став для них справжнім господарем. Так монетка знайшла свій дім, де тихо та спокійно, й так само добре, як колись у хлопчика в кишені.</span>