Ліси чарують своєю красою,ваблять своїм поглядом,поміж дерев видніється гай. Все замирає,коли я поринаю в лісову тишу. Ліс цілий рік може бавити своєю красою і тишою. В зимку - все вкрито білою ковдрою, в літку багато дітей та дорослих, які вибралися на свіже повітря, весною, ліс просипається після зимової тиші,часто можно побачити весною в лісі,як багато дітей та дорослих збирають проліски, а восени ліс чарує своїми осінніми барвами,та дарунками осені.Багато людей в осени збирають гриби. Гаї, відрізняються своїми безкраїми просторами,як поглянеш - ні краю, ні кінця не видно.З далеку чутно спів птахів, а влітку поринаєш в красу квітучого гаю - весь всесвіт завмирає навкруги.
1:б, 2:а, 3:а, 4:, надеюсь поможет
Годі-
Бити-присудок.
Байдики-підмет.
Осінь-підмет.
Сіла-присудок.
Відпочити-присудок.
Ранки-підмет
Стають-присудок.
Морозними-означення.
З.
Журбою-додаток.
Радість-підмет.
Обнялась-присудок.
Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна ~- це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, — це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього «клаптя», це бажання діяти на його благо, повага до нього. Я можу впевнено сказати, що моя Україна — найкраща країна у світі. Та чи маю я підстави стверджувати це так категорично? Що ж таке моя країна? І чому вона найкраща для мене? Україна — це славетна історія: мудрі літописці, Київ священний, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана незалежність…Україна — це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, п’янкі любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах…Україна — це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова солов’їна…Можна довго перераховувати все, чим для мене є моя країна, та чи буде тому край? Україна — це все, іцо навколо мене, усе, чим живу й про що мрію, це мої батьки, друзі, учителі. Кожен порух моєї душі, кожен мій вчинок, кожен життєвий крок стосуються моєї країни.Однак головне, що Україна — це та земля, де я народився, де завжди на мене чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це — моя Батьківщина, найкраща і найрід-ніша, завжди захоплива у своїй непізнаності й навіть непізнанності.<span>
</span>