Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає…
Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш
обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо
кимось стати у житті,але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто
не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже
люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де
висміюється ледарство. Я переповім одну з притч.
Жила
жінка з чоловіком, а був він справжнісіньким ледарем. Кроку лишнього не
ступить, зовсім нічого не хотів робити, без жінки пропав би. Але життя є
життя і одного разу їй довелося збиратися у далеку дорогу, щоб
відвідати хвору сестру. Як же залишити чоловіка вдома, поїздка для нього
занадто важка… Жіночка була дуже кмітлива, розумна і ось що вигадала.
Вона спекла велетенського бублика, наділа чолов’язі на шию і поїхала. До
повернення дружини він мав би дожити, крути собі та їж. За кілька днів
жінка повернулася і побачила мертвого чоловіка, що прогриз дірку, а далі
навіть пальцем не поворухнув, щоб того бублика зрушити. Цю і сторію розповів мені дідусь,щоб ми не були лінивими!
-как ты провел лето???
-ужасно!!
-почему???
-да просто ничего интересного не случилось((просто сидел дома играл в компьютер.смотрел телевизор вообщем было ужасно
-ясно
как то так
-Привіт Софія
-Привіт Мама
-Соня,а ти знаєш,що Інтернет шкодить тобі?
-Ні
-Інтернет не розвиває твою пам'ять и не сприймає інформацію.Краще почитай книжку та розв'яжи задачі.
-Добре мама,я усе зрозуміла.Я давно хотіла прочитати"Пригоди в лісовій школі"
1.Хто зна , що можна чекати від погоди.
2.За весь день, жодний не підійшов до старого щоб дати попити.
3.Скільки літ, скільки зим ми не бачились?
4.Шануй і поважай мати з батьком, бо саме вони дали тобі життя.
5.Хто не був зачарований українською піснею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство?
6.У моєму портфелі лежить її підручник.