Раніше багато хто вірив, що планету Марс населяли розумні істоти. Зовсім ще недавно, в 60-ті роки, астрономи допускали існування на цій планеті будь-яких форм рослинності. Проте всі надії зустріти життя на цій планеті були розвіяні, коли в 1976 році два космічні апарати «Вікінг» здійснили посадку на Марсі і передали на Землю результати аналізу ґрунту. Ніяких ознак життя знайти не вдалося. Марс – невелика планета з діаметром, рівним приблизно половині діаметра Землі, і вдесятеро поступається їй за масою. Марс часто ще іменують червоною планетою. Особливий колір її поверхні пояснюється великим вмістом у ґрунті оксидів заліза, інакше іменованих іржею.
На покритій пилом планеті з розкиданими всюди валунами є величезні згаслі вулкани, гігантські каньйони і деталі рельєфу, що нагадують висохлі русла річок. Велика система каньйонів, звана Доліною Маринера, має протяжність 4 тис. км і максимальну глибину 6,5 км – це в 4 рази глибше, ніж Великий каньйон в Арізоні! Розріджена атмосфера Марса складається в основному з двоокису вуглецю. Хоча температура на поверхні іноді піднімається вище 0 ° С на екваторі, в середньому вона становить -50 ° С і може опускатися до -135 ° С на полюсі зими.
Авраам собирался,но его Бог остановил.
Почитай в Библии.
Весна
Зима недаром злится,
Прошла её пора —
Весна в окно стучится
И гонит со двора.
И всё засуетилось,
Всё нудит зиму вон —
И жаворонки в небе
Уж подняли трезвон.
Зима ещё хлопочет
И на Весну ворчит.
Та ей в глаза хохочет
И пуще лишь шумит…
Взбесилась ведьма злая
И, снегу захватя,
Пустила, убегая,
В прекрасное дитя…
Весне и горя мало:
Умылася в снегу
И лишь румяней стала
Наперекор врагу.
Ф.Тютчев
Весна
Уж тает снег, бегут ручьи,
В окно повеяло весною».
Засвищут скоро соловьи,
И лес оденется листвою!
Чиста небесная лазурь
Теплей и ярче солнце стало,
Пора метелей злых и бурь
Опять надолго миновала.
И сердце сильно так в груди
Стучит, как будто ждёт чего-то...
Как будто счастье впереди
И унесла зима заботы!
Все лица весело глядят.
"Весна!" — читаешь в каждом взоре;
И вот, как празднику, ей рад,
Чья жизнь - лишь тяжкий труд и горе.
Но резвых деток звонкий смех
И беззаботных птичек пенье
Мне говорят - кто больше всех
Природы любит обновленье!
К.С. Аксаков
Сказка — один из жанров фольклора, либо литературы. Эпическое, преимущественно прозаическое произведение волшебного, героического или бытового характера. Сказку характеризует отсутствие претензий на историчность повествования, нескрываемая вымышленность сюжета.
Основная мысль текста заключалась в том, что барышня вела себя слишком самоуверенно. Эдакая женщина-селёдка(жаргонное название самоуверенной женщины времён царской России).