Раніше я завжди пов"язувала пори року із подіями, котрі відбувалися у моєму житті. Ось наприклад, декілька років назад я обожнювала літо, бо в цей час народилася. Пізніше мені стала подобатися осінь, бо я завжди могла зробити восени чудові фото природи!=) Ще пізніше я стала любити зиму, бо саме взимку, перед Новим роком, я вперше закохалася... І чомусь я завжди недолюблювала весну... Мені здавалося, що то така порароку, коли розтає сніг, і всюди одна грязюка і вода... Чомусь раніше у мене були дуже несимпатичні асоціації із весною... Але... Пройшов час... Я подорослішала, і вже не так тішуся літом і своїм Днем Народження... Вже і осінь не тішить мене своїми жовтавими барвами, бо я знаю, що за усією цією золотою пишністю прийде холод... Пройшов ще якийсь час, і перше кохання минуло, настав біль і смутоквід утрачених ілюзій... Залишився лише холод... І відчуття самотності... А от весна... Помітила, що я закохалася у цю пору року... Лише вона проявила до мене свою прихильність і дозволила радіти її подарункам, милуватися її красою і чудесами... Саме цей час несемені післятривалого холоду якусь надію, віру у краще... Погодьтеся, коли ми спостерігаємо за пробудженням природи, то не можемо залишитися байдужими до життя... Ми хочемо жити, закохуватися і радіти, сміятися івідчувати... <span> Тепер я найбільше люблю весну... І не лише тому, що вона допомагає розквітнути усохлому серцю... А ще і тому, що це прекрасна пора року, пора квітів і усмішок, життя! Погоджуєтеся?</span>
<span>протележне слово--- до слова запрошення </span>департація
Прокидається ранок! Всі звірі прокидаються та йдуть до школи. Ось йдуть Білочка, Зайчик та Вовк.
Білочка питає їх:
- А чи ви знаєте із чого складаються речення?
Вовчик:
- Да, звісно. Речення складаються із іменників. І у кожного із іменників є свій відминнок.
Зайчик здивовано каже:
- Правда?! А я не знав цього.
Вовчик відповідає Зайчику:
- Звісно Зайчику звісно. На приклад, є у кожного іменника своя поляна на якій живуть питання кого? чого? і так далі.
- Ну Добре.
Сказала Білочка:
- Хай буде так. Але на всякий випадок давайте запитаємо у Пані Сови.
Ось так вони йшли дружно до любимої школи із питаннями про іменники до Пані Сови!
1)Вітер не війне, і птах не крикне - така тиша стоїть.
2)Загриміло, і у повітрі запахло дощем.
3)Рожевий ранок уставав на сході, а місто вже прокинулося.
4)Обрій почала огортати густа темрява, а на небі загоралися перші зірки.
5)Весною калина цвітом квітує, щоб восени люди стиглі ягоди збирали.
6)Сьогодні була ясна сонячна погода, але на завтра синоптики обіцяють дощ.
Коли я зробила уроки, я пішла гуляти.