<span>Тануть сніги, біжать струмки, пробивається перша травичка… Це настала<span> </span>весна - найпрекрасніша пора року. Весна приносить із собою запашне , свіже повітря. Бруньки на деревах перетворюються на зелені листочки, які виблискують на сонечку. Білими хмарками цвіту вкриваються абрикоси, вишні, яблуні. Зацвітає бузок, наповнюючи весняні вечори п’янким ароматом. Я дуже люблю весну! </span>
<span> </span>
<span> </span>
Рослини потрібно берегти, тому що вони дають нам кисень і озеленення. Вони милують нам око і ми радіємо. крім того, рослини є домівкою для багатьох комах. Бережіть рослини!
Таріль чиста, біль нестерпна, папороть рідкісна, розкіш дорога, соковитий абрикос, щла собака, біла тюль, довга путь, запашний шампунь, мій нежить.
Таріль - жіночий рід; Біль - жіночий рід;Папороть - жіночий рід; Розкіш - жіночий рід; Абрикос - чоловічий рід; нежить - чоловічий рід.
У словосполученнях і реченнях можна визначати рід від іменників, в деяких випадках я так все роблю та получаю непогану оцінку, потрібно тільки дібрати прикметник.
1.5 2.5 3.7 4- 5- 6- 7,4 где пропуски не понимаю слова по украински
Як я сажав бараболю ми тіки писали.
Мої бабуся і дідусь живуть у селі. Біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. Є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю.
Цього року ми з батьками приїхали допомагати бабусі і дідусеві саджати картоплю. Увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. Отже рано вранці я, тато і дідусь вийшли на роботу. З собою ми несли дві лопати і одне відро, щоб носити в ньому картоплю. Картопля для посадки вже була на ділянці. Це тато приніс її у той час, коли я закінчував сніданок.
Дідусь почав копати. Він робив невеличкі ямки. Виходив рівний рядок ямок, одна поруч із другою. У цей час тато пересипав з мішка картоплю у відро і приніс його мені. Я повинен був кидати в кожну ямку, що викопав дід, по одній картоплині. Робота спочатку здалася мені дуже простою і легкою. Але, коли тато теж взявся за лопату і почав копати, я захвилювався. Батько і дід копали вдвох, а я клав картоплю один. Чи встигну? Але мої побоювання були марними. Дідусь похвалив мене і сказав, що я все роблю правильно та швидко. Коли у кожній ямці першого ряду вже лежало по картоплині, тато і дідусь почали паралельно до першого ряду копати другий. При цьому, копаючи ямки у другому ряді, вони кидали землю на ямки першого, засипаючи посаджену картоплю.
Ми працювали до обіду. За цей час ми посадили п'ятнадцять рядків. Мама і бабуся приготували нам борщ. Мені здалося, що це був найсмачніший борщ у моєму житті.
