1)-Віра! - гукав будівельник.
2)- Іди, пошинкуй капусту, - сказав кухар.
3) - Мій адвокат - дуже хороша людина!
4) Скоро ми будемо здавати ДПА.
5) Одинадцяті класи здають ЗНО
6) - Доведеться проводити ампутацію.
7) Так сказав боцман.
8) Юнга миє палубу.
9)-Одягли бушлати(куртка військових) і побігли, швидко!
10) Циркач так гарно жонглював!
Є таке прислів'я — "Людина вчиться на своїх помилках". Справді, це є так. Бо
коли людина сама усього не побачить, сама не потрапить у скрутну ситуацію, вона ніколи не зробить правильних висновків для себе.
Доречним тут є вислів "Не позичай у сусіда розуму". Це означає, що треба жити своїм розумом, перевіряючи все на своєму досвіді. Є чимало тому життєвих та історичних прикладів. Наприклад, колись Аристотель написав, що муха має вісім ніг. Це , ствердження у європейському науковому середовищі не піддавалося сумніву аж до XIX сторіччя, хоча, здавалося б, чого простіше — зловити муху та полічити її ноги, щоб упевнитись, що їх усе-таки не вісім, а шість. Але це означало б посягнути на авторитет самого Аристотеля та зганьбитися перед колегами-вченими. Натомість один італійський натураліст, якому, мабуть, ніколи було читати Аристотеля, спіймав таки муху та полічив її кінцівки.
Це вчить нас не покладатися на думку та розум "сусіда". Бо коли самі не "порахуємо кінцівки", так ніколи і не дійдемо до істини.
Я дуже часто розмірковую над тим, що я хотів би змінити в своїй школі. По-перше, я хотів би впровадити в навчання інноваційні технології. Час минає, треба користуватись його здобутками. Було б цікаво, якби кожен з нас мав змогу готувати проекти, знімати відео на певні теми, робити презентації та демонструвати їх на великому екрані. Такий підхід до навчання міг би розкрити весь творчий потенціал учнів та зробити уроки більш цікавими.
По-друге, було б краще мати більше наочності. На уроках біології, вивчаючи рослини, було б добре виходити на природу та демонструвати учням все як є. Це допомогло б розвити інтерес до навчання та сприяло б згуртуванню колективу. Навчання може бути цікавим. Але, на жаль, дуже часто нам дається для ознайомлення сухий матеріал. Тому я б звернув увагу саме на те, як допомогти отримувати цікаві знання.
Коли на село напали татари, люди поховалися на острівцях поміж непролазним болотом. Із села їх не було видно, тому що болото заросло височенним очеретом. Татари й не думали, що там можна сховатися. Вони вважали, що мешканці села перебралися кудись далеко.
Тут увагу ворогів привернули чайки, які кружляли над болотом, непокоїлися, голосно кричали. Татари зрозуміли, що люди переховуються саме там. Вони почали шукати шляху через болото. Втікачів урятувало те, що нападникам не вдалося знайти стежки.
Через кілька днів татари відступили. А врятовані люди прозвали чайок татарськими птицями за те, що ті видали їхню схованку.
Кажуть, що не любили чайок і козаки. Коли запорожці пливли морем на своїх човнах, вони намагались напасти на турецькі галери зненацька. Чайки скупчувалися над козацькими чайками і тим самим попереджали турків про можливий напад.
<span>Ось як пояснює народ, за що чайку називають татарською птицею</span>
