Калина
Іноді калину порівнюють з молодою дівчиною, що весною вбирається в біле вбрання, а восени надягає багряні прикраси.
Кожної весни калина прокидаєтся і простягає свої тоненькі гілочки до сонця. Сонечко ж турботливо прикрашає їх звабливим білим цвітом, а згодом маленькими яскравозеленими листочками. Коли квітки оцвітають, то з"являються маленькі зелені намистинки. Восени вони достигають і червоніють, на радість пташкам. А листочки калини в цей час вбирають в себеусю палітру осінніх барв.
<span> Верба на весні</span>
<span>Кожної весни верба пробуджується від сну, скидає сріблясті намистинки снігу і причаровує весняною вродою кожного спостережливого перехожого. Своїми пухнастими і ніжними котиками вона тягнеться ближче до сонечка і вбирає в них теплий мед золотих промінчиків, а коріннячком підбирається все ближче до води. Люди звеличують весняну красуню в піснях і віршах, а молодики виказують свої прояви кохання даруючи дівчаткам вербові букети. Посвячені на свята гілочки, люди весь рік зберігають в світлому куточку оселі, вважаючи їх за справжні обереги</span><span>Ⓐ</span><span>. </span>
Покупець - А; Продавець - Б.
А: Добрий день!
Б: Здраствуйте, чи можу я Вам чимось допомогти?
А: Так. Мені потрібно купити масло. Не підкажите, яке хороше?
Б: Звичайно. На мою думку "Білоруське" або "Білоцерківське".
А: Тоді дайте мені 2 пачки "Білоцерківського" масла.
Б: Візьміть, будь ласка! Чогось ще?
А: Дякую, так. Дайте ще буханку чорного хліба, батона, 3 апельсини та шоколадних цукерок. Які ви б порекомендували?
Б: Мені подобаються "Альонушка" та "Червоний мак".
А: Добре. Зважте 200 грамм "Червоного маку" та 350 "Альонушки".
Б: Так...... Ось тримайте.
А: Скільки я вам винен?
Б: 74 грн. 35 коп.
А: Візьміть, будь ласка.
Б: Дякую за покупку, приходьте ще!
А: Будь ласка, обов*язково прийду! Допобачення!
Б: На все добре!
Визначити підмет і присудок, та другорядні члени речення тобто: означення, додаток,обставина.
Объяснение:
вщухла- это по русскому "утихла". То биш : Эта свеча <em><u>утихла</u></em> , оставив след в моей памяти навсегда.
Предупреждаю писала со своей тетрадки:
Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.
<span>Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення. </span>
<span>На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі</span>
