<span>
“Нове життя нового прагне слова”.
Максим Рильський
Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова.
Вільгельм Гумбольт
Мова - найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії.
Ольга Федик
Мова, позбувшись ідеального, перестає бути творцем матеріального.
Ніна Велехова
Мова - це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров - умре нація.
Юліан Дзерович</span>
Ходити,ступати,прямувати,чимчикувати,крокувати,проступати,тупати,бродити,іти<span>,рушати. </span>
<span>Краса у житті людини... Про неї мріють, її чекають, нею захоплюються. Про красу думав і писав у своєму щоденнику знаменитий М. Реріх, людина надзвичайно високої культури, гуманіст, мислитель, художник. У самий розпал другої світової війни, 31 березня 1942 р., коли на карту була поставлена доля людства і здавалось, що духовні цінності втратили всякий смисл, він написав: </span>
<span>«...Людина прагне її, знаходить і приймає красу без усяких умов, а так тому тільки, що вона краса, і з благоговінням схиляється перед нею, не питаючи, чим вона корисна і що можна на неї купити? І, можливо, у цьому й полягає найбільша таємниця художньої творчості, що образ краси, створений нею, стає одразу кумиром, без усяких умов. А чому він стає кумиром? Тому що потреба краси розвивається найбільше тоді, коли людина в розладі з дійсністю, у негармонії, у боротьбі, тобто, коли найбільше живе, тому що людина найбільше живе саме в той час, коли чого-небудь шукає і досягає: тоді в ній і проявляється найбільш природне бажання всього гармонійного, спокою, а в красі є і гармонія, і спокій. </span>
Пядисятиріччя.
Сто вісімдеяти пяти тисячний.
Двохсот річний.
Чотирьох кутовий.
Пядесять дев'ятий.
2990 незнаю.
Шістнадцяти поверховий.
Сими денний.
Двох ярусний.
Сороко денний.
48 тисячний незнаю.
24 години незнаю.
Бджола мала, а й та працює.
Без труда нема плода.
Не дивись на чоловіка, а на його діло.