Деякий час на радіо "Вежа", що в Івано-Франківську, існувала програма "Щоденник". Програма виходила щодня, крім суботи та неділі. Придумувати трихвилинну розповідь доводилося постійно. Зроблена вона для того, щоб на кожну прочитану історію кожному хотілося 6 відповісти.
Ось один з записів. Міські жителі звикли оцінювати погоду через свої зручності і вигоди. Сніг випав позавчора, а сьогодні по ньому залишилися лише сліди. Здається, він дійсно нічого не змінив. Насправді колись два дні снігу врятували ціле плем'я. Маленький народ уже знемагав від людської навали. Щодня його представників вбивали людські руки, а тіла вивозили в місто. День снігопаду і кілька днів укритої снігом землі дали можливість цьому народу перепочити. За короткий час лісові племена крокусів, підсніжників і пролісків скинули в грунт запліднене насіння, інші відмерли, а більшість просто перестала бути привабливою. Тому дводенний сніг наприкінці березня не був марним. Можливо, завдяки йому на другу весну маленьке плем'я зможе скликати нове велике військо.
Пожелтели листья
Дождик моросит
Ветер звонким свистом
На ветвях шумит.
В облаках кружится
Желтенький листок,
В небе проявился
Луч солнышка клочек
мне понравилась сказка за её фантазию
Жили были бабка и дед и дед попросил бабку испечь пирожки. Бабка нашкребла муку и сахар и сгатовила.А пирожки та получились непростые а волшебные .Придти говорят ниеште меня я вам исполню одно самое волшебное задание и дед с бабкой говорят хотим мы замок и много много еды и пирожки исполнили задание и пирожки сбежали.А бабка с дедкой радасные едят и ненаедятся.