Он наверно делал зарубки на деревянной палке воткнутой в землю
Автобіографічні, науково-фантастичні, пригодницькі, сатиричні, детективні, сентиментальні, фантастичні, документальні, романтично, історичні, військові, філософські, старовинні.
Одне з найбільш неприємних занять, яким змушена займатися кожна людина – це хворіти. Хворіти ніхто не любить, тому що це робить тебе слабким, порушує твій звичайний розпорядок дня, вириває з суспільства і не дозволяє домагатися поставлених цілей. Крім того, від хвороб іноді вмирають. Втім, помилково вважати, що самими неприємними хворобами є фізичні хвороби. Існують також і духовні хвороби. Їх особливість в тому, що від них дуже важко вилікуватися, деякі хвороби духу заважають людині жити, розвиватися, бути щасливою і рухатися вперед назустріч мрії. У той же час слід зазначити, що категорія духовних хвороб є досить суб’єктивною, кожна людина вкладає в неї різні розуміння. У цьому творі я перерахую те, що саме я вважаю хворобами духу.Як мені здається, однією з найбільш серйозних хвороб духу є невпевненість у собі. Вона має безліч проявів, але, як правило, людина, яка не впевнена у собі, не може повірити в те, що вона здатна зробити те, що здається їй важким. Це може бути досягнення певного результату в навчанні, спорті або духовному житті. Крім того, невпевненість у собі може виявлятися в невпевненості в тому, що людина гідна певних благ чи переваг, які існують в світі. Набагато краще, якщо людина адекватно оцінює свої сили, знає свої сильні сторони і недоліки. І якщо щось дійсно є її перевагою, вона використовує цю якість для того, щоб зробити світ навколо себе краще і поліпшити деякі власні особисті справи.Наступною серйозною хворобою духа є страх. Звичайно, страх – це природне почуття кожної людини, тільки дурні ніколи його не відчувають. Втім, іноді люди бояться чогось абсолютно нормального. Наприклад, у деяких випадках людина боїться звернутися до іншої людини з будь-якої причини або зробити щось для покращення свого життя. Як не дивно, але такий страх може долати людину роками, і це буде приносити людині величезної шкоди.Таких хвороб духу існує просто безліч. Кожна людина може навести кілька своїх. Втім, всі вони мають дещо спільне і дуже важливе. Спільним між ними є те, що від них дуже важко позбутися. Дух людини формується в ранньому дитинстві, надалі він зміцнюється, розвивається, але деякі хвороби духу можуть бути притаманні особистості протягом усього життя. І тоді вони будуть висмоктувати з людини життєву енергію і сили. Саме з цієї причини їх потрібно якомога раніше виявляти і боротися.<span>
</span>
1НАРОДИЛАСЬ в старому бору.
2 Я залишилася без даху над головою в люті морози. Тому змушена була шукати прихистку в хліві.
<span>творчому доробку Олександра Олеся — одинадцять поетичних збірок, більше двадцяти драм, численні опоетизовані народні казки, поеми, фейлетони, переклади. Його твори, повернувшись з чужини, навчають нас любити рідну землю, берегти народні духовні надбання. </span>
<span>Про сенс життя, про журбу й радість, про мінливість днів розмірковує О. Олесь у поезії «Айстри», яка була написана в 1905 році. Це твір глибоко ліричний, хвилюючий та філософський. Не випадково музику до поезії написав М. Лисенко, а за змістом та мелодійністю вірш нагадує «Журбу» Л. Глібова. У поезії «Айстри» зображено сподівання квітів на сонячні дні, на вічну весну: </span>
<span>І марили айстри в розкішнім півсні Протрави шовкові, про сонячні дні.-І в мріях ввижалась їм казка ясна, Де квіти не в’януть, де вічна весна… </span>
<span>Квіти тягнуться до світла, до життя, але сподівання їх марні, як марними були надії людей на покращення життя після революційних переворотів. </span>
<span>І вгледіли айстри, що жити дарма,— Схилились і вмерли… І тут як на сміх Засяяло сонце над трупами їх!… </span>
<span>Отже, останні рядки носять оптимістичний характер. Автор підкреслює безперервність життя. Хоч у світі якийсь час і панує смерть, темрява, безнадія, але все мине, сонце засяє над Землею. </span>
<span>Отже, поезія Олександра Олеся — це історія поневірянь, мук, трагедій і водночас надій, перемог і злетів. Яскравим прикладом жмутку полярно протилежних почуттів, незбагненних пристрастей є чудова поезія «Айстри».</span>