День у Ани начинался как как обычный будний день. Она проснулась, умылась, позавтракала, прибралась в комнате и отправилась гулять со своей собакой. собаку звали Лэйси, она была дресированной немецкой авчаркой. Лэйси побеждала на выставках и различных конкурсах.
Аня решила пройтись со своей собакой по улицам города. Через некотрое время во двое одного дома раздался громкий выстрел и на улице началась суета. Лэйси, услышав происходящее,рванулась на место происшествия. пока девочка вызывала полицию, отважная собака уже вцепилась в ногу преступника. когда приехала полиция, то неизвестный преступник сумел выбраться из зубов собаки,но далеко он не убежал, за углом дома его ожидал велосепедист, который проезжал мимо и случайно сбил преступника, тем самым он помог поймать его
манилов, собакевич, ноздрев,плюшкин,коробочка
5
Может говорить, но молча, что это? Ответ: Книга
Я думаю, що оповідання Олдриджа Джеймса<span> «Останній дюйм» – це </span>історія<span> про те, як важливо, щоб діти й батьки розуміли й любили один одного. Головні герої оповідання – батько й син. Батька кличуть Бен. Він був пілотом, але втратив роботу. А саме головне, мені здається, що він втратив свою сім’ю. Його дружина залишила його, тому що не могла жити в Аравії, де Бен працював. Вона виїхала на батьківщину. А його десятилітній син залишився з ним тільки тому, що Джоанна вирішила не забирати його із собою: він був їй не потрібний. «Так він і залишився ні із чим, якщо не вважати байдужої дружини, який він не був потрібний, так десятилітнього сина, що народився занадто пізно й, як розумів у глибині душі Бен, чужого їм обом – самотньої, неприкаяної дитини, що у десять років почував, що мати їм не цікавиться, а батько – стороння людина, різкий і небагатослівний, не знаючий, про що з ним говорити в ті рідкі хвилини, коли вони бували разом».
</span>