. До маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. У новенький ящик насипали придбаного в магазині «Садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «Міледі». Майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. Знаєте, що було найважче? Не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. Коли мама прямувала до кухні, брат Сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою.
Бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. Як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! Скільки книжок про рослини прочитали!
Яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними рукам
Царю лісових звірів Левові доповіли, що його підлеглі звірі нікого не слухають, в лісі бешкетують, б’ються, ображають малюків, ловлять птахів, обривають їм хвости. Лев скликав свій народ, запросив всіх. Прийшли ведмеді, вовки, кози, свині, лисиці, корови, коні, вівці.
От вони вирішили організувати і відкрити в лісі школу для звірів. Директором школи вибрали лева, завідуючим господарства школи призначили вовка, а лисичку — вихователькою. Сторожем — бабая. Послали сороку, щоб вона оголосила всім звірям, щоб їхні дітки прийшли рано до школи до великого пенька посередині лісу.
Настав ранок, з усіх куточків лісу почали сходитися звірі — тата і мами з малими своїми дітками. Першою прийшла свиня з поросятами, а їх було аж 8 штук, за свинею прибігла коза з козенятами, корова з двома телятами, кицька з котенятами, собачки, овечки та багато інших звірів.
Тут лисичка-вихователька всіх поділила на групи: перша група — це телята, лошата, козенята, а друга група — це маленькі звірята, цуцики, котенята, лисенята, пацюки (щурі) мишенята.
Вчителями були дорослі великі кози, корови, коні, кроти, вовки, собаки. Вихователями були лисиці, куниці, білки, вони вчили звіря гратися, ховатися, битися, займатися фізкультурою, рити нірки, плавати в річці. Отак вони вчилися цілий рік, а в кінці року розбігалися по домівках. А вдома вони навчали своїх сестричок і братиків. А ви хочете побачити, як вони граються? То тихенько ввечері вийдіть і подивіться.
От добре, що вони вчилися в лісовій школі. Вони навчилися, як жити самому, як добувати собі їжу і як дружити. Дружба — це велика сила!!
