Ответ:
Традиционализм
Господство стихотвореной формы
Мифологичность
Музыкальность
Жанровость
Выражала мировоззрение того времеги
Никишка живет на берегу моря с матерью. Избы все на деревни похожи одна на другую. Сам Никишка спокойный, тихий мальчик. Светловолосый, с вихром на голове. Много думает и любит бывать в одиночестве. За это остальные мальчишки в деревни его дразнят. Это обижает Никишку. Часто он прячется под навесом и подолгу сидит там, в одиночестве, думает.
Однажды мать его отправляет к отцу, чтобы он передал продукты ему. Никишка взбирается на коня и скачет по берегу моря. Все ему чудится страшным и тайным. Но тут он видит узкую тропу и начинает скакать по ней. Услышав пение и звук топора, Никишка понимает, что доехал до деревни. Когда деревья расступаются, он видит отца, который ремонтирует весло.
Завидев Никишку, отец встает и ласково приветствует сына. Отец и сын очень похожи. Никишкин отец такой же светловолосый, как и он, а также высокий и крепкий мужик. Он рыбак. Изба у отца крепкая, светлая и хорошо убрана. В сарае, неподалеку от избы, Никишка находит рыжего пса. Собаке нравится мальчик, и она идет за ним. Вскоре после встречи отец зовет Никишку вместе с ним рыбачить. Мальчик соглашается. Они выходят в море и ожидают, когда семга попадет в сети.
Сидя в баркасе, отец и сын разговаривают о том, кем бы мог стать Никишка. Папа ему предлагает быть и капитаном, и инженером. Разговор с отцом нравится мальчику. Тут в сети попадется рыба. Никишкин отец ловит ее. Рыбаки плывут обратно к берегу.
Рассказ заканчивает тем, что Никишка лежит на печке, рядом сидит рыжий пес, а отец готовит уху.
Данное произведение учит быть кротким, послушным, думающим человеком.
Источник: chitatelskij-dnevnik.ru
Здавалося б, що в сучасному прагматичному світі найголовнішим мірилом статусу людини в суспільстві має бути її мораль, доброчесність, ввічливість, адже саме так було споконвіку. Проте яку картину ми маємо змогу спостерігати насправді? Коли ми роззирнемося навколо незашореним поглядом, то помітимо, що все це давно в минулому: зараз практично усім керують гроші. Про яку моральність можна говорити, якщо прикра тенденція сьогодення за допомогою засобів масової інформації щоденно демонструє нам невтішну картину: невигадані історії реальних людей, які здатні зрадити усі свої моральні ідеали задля кількох банківських рахунків…
Як часто зустрічаємо інформацію, що в одному провінційному містечку обікрали дітей-сиріт та поїхали жити на Багами?Або що один юнак у Харкові обшукав беззахисних бабусь , розповідаючи немічним стареньким , що він їхній онук? Де ж духовні цінності цих людей? Невже вони не розуміють, що їх засмокче грузька трясовина пихи, марнославства, марнотратства?!Невже вони не розуміють, що заробивши ці криваві гроші, будуть приречені на вічні муки і не знайдуть спокою ні за життя ні після смерті?!
Яскравим прикладом цього одвічного протистояння моральних та матеріальних цінностей є твір Івана Карпенка-Карого « Мартин Боруля», де порушено постійну людську проблему – підміну особистих духовних цінностей (порядність, вірність, відданість, працелюбство) класовою приналежністю та матеріальними статками.
У творі показано дещо гротескну картину того, як одна родина намагається зламати себе, свої моральні принципи, зрадити вірі та звичаям своїх предків для того, аби увійти до вищого суспільного кола. Хіба це не приклад заміщення моральних цінностей матеріальним? Хіба можна «ламати» себе?! Намагатися забути все, зішляхтитися задля того, щоб вас називали «високоповажним паном»?! Хіба це не абсурд?! Та які ж статки та титули замінять вам, Мартине Геннадійовичу Боруле, щастя доньки, яку ви прагнули віддати за нелюба чи зламану долю сина, яку ви вирішили за нього?!
Картина выполнена в холодных тонах,оттенках.Глядя на нее нам становиться чуть грустно смотря на этих лосей.На картине А.С.Степанова мы видим день в зимнем лесу.На заднем плане густой лес и темное(серое)небо.На переднем плане заснеженая опушками лоси.На опушке стоит стог сена,который сверху присыпало снегом.Здесь два маленьких лосёнка и их родители.У отца семейства большие,красивые рога.которыми он может защитить всю свою семью и других,от врагов.Пока детеныши и мать едят сено,лось сторожит чтобы ни кто не подкрался незаметно.
