Фізи́чне вихова́ння, фізвихова́ння, фізви́х — педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності.
В Україні фізичне виховання шляхом проведення обов'язкових занять здійснюється в дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до навчальних програм, затверджуваних у встановленому порядку. Згідно з стандартами Вищої атестаційної комісії України, фізичне виховання (фізична культура) має код спеціальності 24.00.02 (Див. Таблиця:Коди спеціальностей за ВАКом#24 Фізичне виховання та спорт).
Кожна людина на землі має свою мету і бажання її досягти. Кожне суспільство має свої моральні цінності, що передаються з покоління в покоління. «Не хлібом єдиним живе людина», — це одна з моральних засад, що існує в суспільстві. Людина досягає гідного розвитку тоді, коли вона дбає не тільки про матеріальні речі. Справді: чи можуть дім, машина, дача самі по собі творити духовну культуру? Звичайно, ні. Матеріальні речі є лише помічниками для культурного зростання. А духовний розвиток дають людині шанування родини, збереження духовних традицій, відданість у дружбі, закоханість у рідну мову, рідну пісню. Коли людина дбає про духовне, вона сама стає кращою, у неї поліпшуються стосунки з довколишнім світом і вона стає успішною в усіх своїх починаннях.
Пропоную скласти три таких речення з поданими словами:
1. На віддалі двох кроків від солдата стояла беззахисна дівчинка.
2. Маленький беззубий хлопчик щасливо усміхався своїй матусі.
3. Моя подруга ніколи не просить віддяки за свою допомогу.
Гарні дівочі очі, скреснули лукавими іскорками, побачивши хлопця, який їй вже давно подобаеться.
Слово невтомній пишеться разом з не.