Чехов очень тонко высмеивает здесь неуместную глупость и полное невежество мещан, которые вообще не желают работать, а стремятся лишь зарабатывать деньги. Фельдшер Курятин - этому персонажу присущи пустое хвастовство, полная невежественность, вечная самонадеянность. Эти низменные качества личности Чехов не приемлет и высмеивает.
Война́ — конфликт между политическими образованиями — государствами, племенами, политическими группировками и так далее, — происходящий на почве различных претензий, в форме вооружённого противоборства, военных действий между их вооружёнными силами
Мой любимый дождик.
Летом,утром рано часто льет дождик. Если дождик не сильный после него появляется красивая радуга,а если дождик сильный то жди беды, небо темное, гремит молния. Под не сильный дождь я очень люблю гулять смотреть на красивую радугу, играть под ним. Я часто помогаю бабушке с огородом. С помощью дождя мне не надо поливать цветы. Я очень люблю дождик! а ты?
Кохання, здатне пережити смерть. Саме так можна охарактеризувати лейтмотив драми Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Почуття, що спалахнуло зненацька, здавалось би, не має права на життя. Дві сім’ї ведуть запеклу ворожнечу, просякнуту лютою ненавистю і кривавими розправами. Ромео впевнений, що кохає Розаліну, а до Джульєтти сватається Парис.
Кохання не знає кордонів. Оселившись у серцях Ромео і Джульєтти воно творить справжні дива: змушує забути про протистояння родин, міняє їхні характери. Читач бачить, як Джульєтта із романтичної вразливої дівчини перетворюється на сильну жінку, яка здатна боротися за право кохати і бути коханою.
Зміни торкаються і Ромео. Він розуміє, що кохання до Розаліни було надуманим, не справжнім. Романтична сцена під балконом, що так хвилює силою і красою почуттів, веде героїв до цілком логічного рішення – шлюбу. Як не дивно, більш практичною і вдумливою автор змальовує саме Джульєтту. Ромео, потрапивши у полон почуттів, не відразу зміг зрозуміти, наскільки ілюзорне і крихке їхнє щастя, право на яке ще належить відвоювати.
У юних закоханих є союзники. Перш за все, стара нянька Джульєтти. Жінка звикла жити серед багатих і знатних, любить гроші. Співчуваючи своїй вихованці, вона все ж радить вийти заміж за Париса. Враховуючи деспотизм батька, легковажність матері і обмеженість поглядів годувальниці, дівчина залишається абсолютно самотньою у власному домі.
Залишається ще монах Лоренцо – людина освічена і прогресивна. Він розуміє, що країна втягнута у чвари між знатними вельможами. Наївно думаючи, що кохання між членами родин Монтеккі і Капулетті здатне побороти вікову ворожнечу, монах погоджується допомагати закоханим. Низка випадковостей, як це і буває у житті, призводить до сумної кінцівки – герої гинуть, ще раз освідчуючись один одному у коханні.
Трагізм фіналу просто приголомшуючий. На перший погляд смерть закоханих видається безглуздою. Проте трагедія мала свої позитивні наслідки: ворогуючі сторони, нарешті, помирилися. Кохання Ромео і Джульєтти стало всесвітньовідомим прикладом краси і сили почуття. Змінювалися епохи, з’являлися все нові покоління юних мрійників, але історія шекспірівських закоханих і сьогодні продовжує жити і хвилювати серця.
http://ukrtvory.ru/koxannya-romeo-i-dzhulyetti.html
Все любят ездить на море, посещать заграницу и путешествовать по разным странам. Я же не имею возможности даже ездить в лагерь, поэтому остается только сидеть дома и переодически гулять с друзьями. Но я запомнила один момент навсегда, когда я взяла книгу в свои руки и стала читать первые страницы. Это был роман Жюль Верна " Дети капитана Гранта ". Я стала путешествовать вместе со всеми, преодолевая все трудности на пути и как будто находилась вместе с героями. Было очень странное, приятной и невозратимое ощущение, которое я никогда не забуду. Мне кажется, что мной распознано несколько континентов и покорены моря. Герои стали на мгновение моими друзьями - путеводителями … Книга - вот самое настоящее приключение.