Он его обезглавил когда он сидел на коне
Частина мови-дієприслівник. Початкова форма-викинути.Незмінна форма, досконалий вид, минулий час.Синтаксична роль обставина викинув
Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. У повітрі повіяло прохолодою. За кілька хвилин з тихим дзвоном упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Він вистукує свої мелодії по моєму підвіконні і я зачаровано слухаю цю музику за вікном.
Получить удар по носу возможно