Ідуть дощі. Дерева
змінюють своє <span>літнє</span>, зелене вбрання на вишукані золотаві сукні. Ще вчора
журавлі курликали над моєю головою, а сьогодні на долоню впала перша
сніжинка.
-Привіт,Андрію!
-Привіт,Соломіє.
- Я знаю, що ви з класом їздили на екскурсію. Куди саме?
- Так,їздили. В чудове старовинне місто - Львів.
- Ти що справді? Оце так співпадіння.Ми також їздили до Львова.
-О,чудово. Ну і як? Що найбільше сподобалось тобі?
- Взагалі сподобалось все. Це чудове місто. Але найбільше мені сподобалось на Личаківському кладовищі. Там дуже красиво. Ми покладали квіти видатному поетові І. Франку.А тобі що сподобалось?
- Найбільше шоколадна фабрика на якій ми побували. Ти дуже багато всяких солодощів. Ми мали змогу поласувати безкоштовним шоколадом. Він дуже смачний.
- Ооо, шоколадна фабрика це щось. Ми також були дуже раді, що побували там.
- Ще ми гуляли саме по місто. Це дуже грасиве місто. Багато архітектурних споруд та пам"ятоок.
- Так,звісно. Хотілося б ще поїхати в це прекрасне місто.
- Із задоволенням. Можливо ще поїдемо.
-Ну що ж бувай. До зустрічі.
- До зустрічі.
Завдання: напишіть листа братові або сестрі.
Привіт, Марино!
Пише тобі твоя сестричка Люба. Як твої справи? Як навчання та здоров’я? Передавай привіт тітці Ользі. У мене все добре. Ось закінчилась чверть, почались канікули. Хочу запросити тебе до нас у гості, адже ми давненько не бачились. Сподіваюсь на твою швидку відповідь.
З любов’ю
Люба
1) спілкування 2)Потрібно розвивати свою мову слідкувати за вимовою ,вивчати нові слова 3) ну там уже помоги себе сам
Ответ:
Мистецтво... Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси почуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину — то це навіки. Отака вона сила — сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, когось чарівний спів виконавця.
Серед музичних творів мені найбільше подобається "Місячна соната" Бетховена. Бетховен був геніальним композитором, тонким ліриком, умів майстерно передавати звуками те, що відчувала його переповнена образами, зранена переживаннями та нещастями душа.
Глибоким ліризмом сповнена "Місячна соната" Бетховена. Ніжно звучить музика, але де-не-де чуються насторожені звуки. Вони ніби віщують негоду, що наближається. Я відчуваю звуки спочатку тихі, а далі все сильніші, гучніші. І ось вже буря. Уявляю, як над морем потьмарилося небо, закривши свинцевими хмарами срібний місяць. Як великі лавини злітають вгору, вдаряються об каміння і розлітаються тисячами краплинок. Сила звуків наростає, і перед моєю уявою постає розгніване море, справжня буря на морі... Громові розкати чуються в музиці. Вона зривається з клавіш і летить вдалину, наповнюючи мою кімнату стогоном. Та враз громовиця зникає, і знову звучить мелодія. Знову ллється місячне сяйво в душу і звучать затихаючі тривожні звуки.