-мамо,тату,як добре сидіти біля багаття..чи не так?
-так синку!але щось сумно..
-о давайте пісень заспіваємо?наших,українських?
-чудова ідея!!!
-я прихопив наш старий фотоальбом...може переглянемо??
-звичайно тату!!Дивіться який я був маленький!!!кумедний!!
-так...там тобі 2 рочка..
<span>-ми так добре відпочили ,я не забуду ніколи.. </span>
Я сьогодня після школи пішов гуляти в ліс. Дуже багато ходив. Стомився від довгою дороги. Зупинився та присів на пеньок. Трохи відпочив та задоволений повернувся до себе додому.
Ми побували на виставці акварелей (можливо робіт?) Тараса Шевченка.Кожна робота художника- це справжня перлина. Чудовий пейзажист (без коми) Шевченко малює (без тире) тодішню Україну <em>: </em>її хутори, містечка, пам*ятки архітектури- воскрешає сторінки славної історії України. В акварелях, виконаних на Аральському морі, у горах Каратау (можливо Карпатах?) ( без коми) постають суворі краєвиди гірської місцевості. Художник достає дИвовижних ефектів у передачі простору. світла, повітря і кольру. Кожен із нас пересвідчився, що Шевченко не лише геніальний поет, а геніальний художник.
Без минулого немає майбутнього<span>Без минулого немає майбутнього
Що для нас історія? Для когось - це забутий курс зі шкільної або вузівської програми, набір подій та дат, які забуваються вже на наступний день після екзамену. Для інших історія - це події з їхнього власного життя, які приємно або не дуже згадувати в години відпочинку. Однак мало хто з нас замислюється над тим, що саме події минулих віків сформували нас такими, як ми є. Питання самоідентичності, культурної унікальності та розвитку менталітету у нас, слов’ян, вивчаються набагато гірше, ніж ті самі процеси в англосаксів, італійців чи німців. Причин цьому безліч. Однак факт сумний. Ми, як етнос, погано знаємо свою історію і ще менше вчимося на її помилках.
Особливо шкода такого забутого періоду славної нашої загальнослов’янської історії, як доба Київської Русі. Ця могутня держава сотні років процвітала між Білим та Чорним морями, сотні її міст були розкидані від Балтики до Уралу. Унікальна високорозвинена культура нашої прабатьківщини вражала іноземців. Лише один приклад - у Західній Європі десятого-одинадцятого сторіччя навіть монархи були неписьменними, а в нас, як свідчать археологічні знахідки, навіть селяни та ремісники добре знали грамоту і вели між собою жваве листування. Погодьтеся, цим можна та потрібно пишатися. Великі київські князі навіть у кошмарному сні собі не могли уявити, що їм запропонують приєднатися до якоїсь спілки західних варварських королівств. Київська Русь була великою економічною державою Європи. Наші товари були бажаними на ринках всієї Європи, а військова система давньоруської держави була взірцем для армій держав сусідів.
Відновленням історичної пам’яті про ті славетні часи вже досить давно займається благодійна організація “Слов’янський фонд”, якою керує відомий громадський діяч Володимир Янченко. Стараннями фонду в тридцяти чотирьох кілометрах</span>