Слово повідомляє: Хто говорить, той сіє; хто слухає, той збирає.
Збагачує: У чужій бесіді будь-хто розуму купить.
Впливає: Не пройми списом, пройми язиком.
Слово - не горобець, випустиш - не впіймаєш.
Слово сильніше списа ранить.
Допомагає: Язик до Києва доведе.
Заспокоює: З добрим словом і чорний окрайчик солодко пахне.
Добре слово людині, що дощ у посуху.
Будь ласка перевірте текст перед тим як переписувати в зошит.
Дуже давно,далеко-далеко,жила в одному царстві сім'я. Батько,мати і сестри близнюки Оленка та Алла.Всі любили їх,небуло нікого комуб не подобалась ця четвірка. Сестрички- слухняні,гарні,веселі,кмітливі,просто янголятка . Мати-душа,віддасть останню крихтинку хлібу бідному. А батько сильний,сміливий,спрайжній богати<u>рище</u>е.
Та прийшла біда в королівство. За горами що були не по далеку від замку короля була споруда в якій були ув'язнені наймогут<u>ніш</u>і, найсиль<u>ніші</u>і,вогняні,та льодяні дракони всесвіту. Як відомо один із наймогутніших чаклунів зміг визволити одного, та заволодіти його розумом. Також відомо, що він раніше був придворним магом, але він став ним не для того, щоб служити королю, а щоб заволодіти його короною. Через це його хотіли стратити, але він встиг втекти. І на цьому він не зупинився.
Всі в паніці,ніхто не знае що робити,король склика всі війска й готуе їх добою.
-Невже це наш кінець?-Тремтячим голосом сказала мати.
А чаклун на своему драконі був все ближче і ближче.
-Тату ми знаємо як перемогти дракона!-одночасно сказали сестри.
Розказавши батькам свій план вони пішли до палацу,взявши з собою по зеркальцю. Коли вони прийшли до короля чаклун був уже зовсім поруч. Вони розуміли що чаклуну треба був саме король,якщо ж він сам хотів ним стати. І як тільки чаклун випустив перший свій удар, вони підставили під нього свої дзеркальця,фіолетове полум'я від них відбилось і полетіло прямісінько в чаклуна,збивши його з дракона. Отямившись від чар нерозуміючи що сталось дракон полетів геть, а чаклуна було ув'язнено у в'язниці.А на честь сестричок і перемоги над драконом був парад.
Ось і сказочці кінець, а хто слухав молодець.
СВоїм другом я вважаю людину, яка справді поважає мене та уміє зберігати таємниці.
Вона ніколи не буде обговорювати мої вади з іншими та ніколи не зрадить мене.
Іншомовні слова при вірному, розумному використанні можуть виступати у якості джерела, яке служить збагаченню української мови, та наповнює її новими барвами. Деякі з них назавжди увійшли до, так званої, активної лексики і наразі, їх відсутність неможливо навіть уявити.
Наприклад такі широко поширенні слова, котрими ми користуємося у щоденному спілкуванні, як вишня, буква, майстер, папір, юрист, огірок, телевізор, диван та багато інших, були свого часу запозичені с інших мов.
Ключова роль належить іномовним словам у сфері ділової, професійної та наукової лексики. Наприклад, такі слова, як юрист, агроном, менеджер, біологія, література, метафора, геометрія, інтернет прийшли до нас із іноземних словників.
Аналізуючи появу певних іноземних слів, можна у значній мірі, відслідити історію українського народу, зміну епох, та розвиток суспільство Річ у тім, що при політичних, економічних, та культурних контактах с представниками інших народів, мовний запас незмінно розширюється, поповнюються новими назвами та термінами.
Це нормальній, природній процес мовного розвитку, який не зупиняється і у сучасності. Вчені – лінгвісти нарахували декілька сотень слів, які активно вживаються українцями, але ще не встигли зайняти належні місця у словниках.
Таким чином, іншомовні слова мають важливе значення для збагачення та поповнення мовних ресурсів. Однак, таку функцію вони виконують лише у тому випадку, коли використовуються вірно, грамотно, дотепно и помірно.
Нажаль доводиться констатувати факт: на сьогоднішній день, надмірне використання запозичених слів та мовних зворотів набуло загального , можна навіть сказати, глобального поширення, що досить негативно відображається на українській мові.
Іншомовні слова та вирази можна зустріти у пресі, та інших засобах масової інформацій, вони заполонили собою сферу реклами та мистецтвам Але найгірше за все, коли людина вживає іноземні слова, без крайньої потреби, іноді навіть не розуміючи їх значення, лише для того, щоб виділятися та проявити свою оригінальність. При такому використанні, іншомовні слова з джерела збагачення мови, обертаються на засіб її засмічення.
