[ з н а й о м и т’ с’ а]
[ з]- твердий, дзвінкий;
[ н]- твердий, дзвінкий;
[а]- голосний наголошений;
[ й ]- м'який;
[ о]- ненаголошений;
[ м] - дзвінкий, твердий;
[ и]- ненаголошений;
[ т]- глихий, м'який;
[ с]- м'який, глухий;
[а]- ненаголошений.
-Радий тебе бачити. Чому я так давно тебе не зустрічав?
-Я їздив до Львова.
-Справді? Ну і як тобі місто?
-Дуже сподобалось. Мені здається, що у Львові найкраща архітектура.
-Не згоден. Україна завжди славилася своєю народною архітектурою. І не тільки у Львові.
-Це дуже цікаво. Розкажи детальніше.
-Ти знаєш, в Україні збереглось багато пам'яток народної архітектури XVI—XIX ст.,
серед яких чимало творів світового значення. Дослідження цих пам'яток
вимагає зусиль спеціалістів різних галузей наук: археологів, етнографів,
архітекторів, істориків.
-Цікаво, про народну архітектуру Украни згадується в історичних джерелах?
-У документах, що дійшли до нас з давніших
часів, багато описів замкових комплексів, які належали феодальній знаті.
Щоправда, не маємо відомостей про сільське житло, але зустрічаємо
багато свідчень того, що, наприклад, ще в першій половині XVIII ст. житло козацької
старшини було дуже подібне до хат заможних селян, козаків і міщан.
-Дякую за цікаву інформацію.
Может быть наверное галушки?