На уроці української літератури ми прочитали захоплюючий твір "Митькозавр із Юрківки" Або " Химера Лісового лісу". Головними героями в ньому є Дмитро Омельчук и Сергій Стеценко. Вони вчаться у 6-б класі!Це дуже сміливі,допитливі,розумні,терплячі,гарні хлопчики. Сміливість їх виявляється у тому що,хлопчики не порозбігалися у різні сторони,коли побачили "химеру",сміливо боролися із "звіром".Допитливість їх виявляється у тому,що вони хотіли дізнтися більше про звіра і пішли до бібліотеки,а щоб довго сидіти і читати книжки потрібна велика посидючість і терплячість! Мені дуже сподобалися Митько і Сергій. І я бажаю усім таких гарних і чудових друзів
На схилах Кавказу , який потім назвали пік Шевченка
Ответ:
"Гроші — всьому голова", "Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко!" — в пориві проголошує Калитка. Але тут же розкривається і причина цієї розчуленості хижака: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку...",
"Всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина; їдеш два — чия земля? Калитчина; їдеш три — чия земля? Калитчина... Диханіє спирає..." Жадоба збагачення стала єдиною всепоглинаючою пристрастю глитая. Вона заполонила всі його помисли, він навіть уві сні марить: "Кругом, кругом усе моє".В одруженні сина він шукає лише наживи: "Мені треба невістку з приданим, з грішми".Калитка заздрить Жолудеві, Пузиреві і докладає всіх зусиль, щоб взяти верх над ними. Він вирішує, що Жолудь "не іначе, як нечистим путьом" досягнув свого багатства.
Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні.
Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу.
Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він допоможе мені порадою, він запропонує реальну допомогу. У цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. І я їх не підведу, не зраджу. Тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку?
19 жовтня 1811 був відкритий Царськосельський ліцей. Ліцеїсти першого випуску, до якого належав і Пушкін, через все життя пронесли особливий «ліцейський дух» — дух поваги до особистості, її гідності, дух честі і товариства, дружби і братерства. Саме в Ліцеї поет знайшов справжніх друзів. Крім того, Ліцей став для нього справжнім домом, і там же відбулося його посвячення в поети. У зв’язку з усім цим день відкриття Ліцею Пушкін незмінно відзначав віршами, зверненими до друзів юності (Пущину, Дельвигу, Кюхельбекеру). Закінчивши ліцей, випускники вирішили щорічно збиратися 19 жовтня. У ті роки, коли Пушкін був на засланні і не міг в день річниці бути разом з товаришами, він не раз надсилав присутнім своє вітання. Одне з таких дружніх послань і являє собою «19 жовтня».
Джерело: http://dovidka.biz.ua/19-zhovtnya-pushkin-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
