Люди кажуть, яка пшениця, така й паляниця. Думаю, цей вислів можна застосувати до нашого навчання в школі. Від рівня здобутих знань залежить подальший успіх у житті. Основи алгебри, біології, фізики - все це знадобиться в роботі і побуті. Література та історія розвинуть нашу ерудицію. Знання рідної мови необхідне кожній людині, що себе поважає. Соромно, коли прекрасний спеціаліст пише з помилками. Тож працюймо над собою, починаючи зі школярських років!
Хоч греблю гати - багато;
Як мокре горить - поволі;
Як п'яте колесо до воза - непотрібний;
Море по коліна байдуже;
Бути у хвості - відставати;
Згущувати фарби - перебільшувати.
Одного разу ми з родиною вирішили поїхати до лісу.Взяли кошики і пішли шукати гриби.Непомітно зайшли далеко в ліс.Там ми знайшли дуже багато грибів і дуже зраділи.Додому принесли повні кошики грибів.Потім разом з мамою приготували суп, і всією родиною відмінно ним поласували.
На вулиці стояла казкова погода. Вчора пройшов лапатий сніг і навкруги все стало білим. Наш став, біля будиночка, сковала товстим льодом жартівниці-Зима. На ковзанці зібралося чимало дітей. Вони спішили першими проїхати таким довгоочікуваним льодом. Сусідські діти, котрі нещодавно переїхали жити в будинок поруч, вишйли також прокататися. Ми познайомилися, то були братик та сестричка. Разом з собою вони взяли свого собаку, Рекса. ВІн любив бавитися з дітьми і бігав за кожним хто їхав ковзанкою. Усі навколо звертали на нього увагу. Рекс невтомно бігав та подекуди гавкав, ніби хотів сказати:"Скоріше, мені так це подобається!" Накатавшись досхочу, діти почали розходитися по домівках. Рексу так не хотілося повертатися додому, що здавалося його повернення додому було найтяжчим за все. Він сумно поглядав на ковзанку. Братик та сестричка пообіцяли вийти на прогулянку наступного дня, взявши з собою Рекса.
Зі своїм календарем, який зроблений власноруч я вирушила у подорож.