Если сказка то можно мою!
Жила-была девочка Эвелина. У нее небыло мамы. Она жила с папой. У нее дома были часы которым было очень много лет. На самом деле эти часы были волшебные, но Эвелина о них ничего не знала.
Прошло несколько лет. Отец девочки умер. Эвелина осталась одна. Эвелина голодала. И в одну ночь когда падала звезда девочка загадала желание:
-Я хочу чтоб у меня было много много еды.
И с этими мыслями девочка легла спать. В полной часы постучали 3 раза. Девочка встала утром и держа в руках своего мишку пошла смотреть в холодильнике еду. Она открыла холодильник и увидела что он полный. 2 желание девочки было таково
-Пусть вернуться мои родители
Она легла спать.
Эвелина проснулась от нежных слов и от прикосновений. Девочка открыла глаза и увидела своих родителей.
Так Эвелина и жила с волшебными часами и доставка пор не знает что это они исполняют ее желания.
Пущин Иван Иванович
Дельвиг Антон Антонович
Данзас Константин Карлович
Кюхельбекер Вильгельм Карлович
Матюшкин Фёдор Фёдорович
Героїчною романтикою овіяна історія нашої землі. І чи не найбільше захоплення викликають мужні лицарі України — козаки. Козаки зрікалися родини, прирікали себе на життя суворе і сповнене численних небезпек. І все це задля того, щоб захистити свою батьківщину, весь християнський світ від страхітливих турків, від хижих татар, які вривалися сотнями тисяч в Україну і вчиняли під час набігів пожежі, грабунки, забирали багатьох нещасних християн у полон. Багато нещасть і лиха довелося зазнати українцям від польської шляхти. Від кого ж іще, як не від своїх лицарів-козаків, наші співвітчизники могли сподіватися визволення і захисту православної віри? В одній козацькій думі про причини війни козаків з поляками часів гетьмана Богдана Хмельницького говориться:
<span>Ляхів, мостивих панів Упень рубайте, </span>
<span>Кров їх у полі з жовтим піском мішайте, </span>
<span>Віри своєї християнської у наругу на дайте! </span>
<span>Тримаючи високо своє знамено і свято виконуючи свій обов'язок, козаки Ні перед ким і ні перед чим не відступали: не боялися ні вогню, ні морських виль, ні страшного голоду, ні катувань у ворожому полоні: Ой полем, полем килиїмським і. Та шляхом битим ординським Ой там гуляв козак Голота, Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота... Споконвіку воюючи з ворогами, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали в сучасників почуття мимовільного затоплення. Так у добу розквіту українського козацтва під завивання степово-вітру, під ревіння Чорного моря та брязкіт зброї народилося безліч справді художніх народно-козацьких дум та пісень. Поширювали і зберігали такі [Пісні й думи здебільшого козацькі співці — кобзарі, сліпці-бандуристи. Українські козаки, які боролися з численними ворогами за православну віру, за українську народність, за людські права, свято оберігали всі дорогі заповіти своїх пращурів, виступали носіями високої громадянськості: Ой у полі могила, широка долина, Сизий орел пролітає: Славне військо, славне запорозьке, У похід виступає... </span>
Сделай пжжж <span>подготовьти 1 сказку для устного сказывания любую сейчас ответьти пж щяс
</span>
