Я проснулся. В небольшой пещере было сыро и холодно. Горевший в середине огонь, отбрасывал слабые отблески на неровности стен. В моем животе урчало от голода, так как я не ел уже несколько дней.
Сегодня мне предстояло снова отправиться на охоту на оленя и я просто не имел права возратиться домой с пустыми руками.
Я вылез из-под теплой шкуры и направился к выходу из пещеры. Солнце только-только взашло, но охотники уже собрались.
Мы шли быстро. Когда мы пришли в глудь леса, я чувствовал, что изрядно устал, но предстояло ещё приготовиться к охоте.
Олень чуткое зверь, его легко спугнуть. Мы спрятались за кустами, приготовили оружие и стали ждать. Ждали мы очень долго. Все изнемогали от жажды и голода, но сдвинуться с места было нельзя. Вдруг, наконец, я увидел двух приближающихся оленей.
Он направлялся прямо к ручью. Я подал знак охотникам. Камни, топоры полетели прямо в цель.Охота была удачной.
Монархия,а после Великой Французской Революции Франция стала республикой,а Англия так и осталась монархией(конституционной)
Ответ: 1,3.
<span>1) О "вольных хлебопашцах" (1803)
</span><span>3) об обязанных крестьянах (1842)</span>
<span>У 30-40-х pp<span>. </span>XIX <span>ст. в Англії розгорнувся масовий рух, </span><span>відомий під назвою "чартизм" (від англ. </span>charter <span>- хартія). Це був найбільший рух протесту, прихильники якого вимагали надання більших представницьких повноважень у палаті громад англій<span>ського парламенту. Значну частину чартистів становили робітники, </span>які вбачали в загальному виборчому праві можливість створення парламентської системи, яка у своїх діях зважатиме на їхні потреби.</span></span><span><span>Відлік чартистського руху ведуть від 1836 </span>p<span>., </span>коли столяр Вільям Ловетт створив невелику Лондонську асоціацію робітників. Наступного року вона висунула свої вимоги з 6 пунктів:</span><span><span>1.<span> </span></span> Загальне виборче право для дорослого чоловічого населення.</span><span><span>2.<span> </span></span> <span>Рівні виборчі округи. 3. Щорічне переобрання членів парламенту. 4. Оплата для членів парламенту. 5. Таємне голосування, 6. Ліквідація майнового цензу стосовно виборів до парламенту. Ця програма, підтримана більшістю організацій у країні, стала основою "Народної хартії", опублікованої 1838 р. Було складено петицію до парламенту, підписання якої вилилось у масові де<span>монстрації, мітинги та грандіозні факельні маніфестації з гаслами </span>на ЇЇ підтримку. Невдовзі було зібрано понад мільйон підписів.</span></span><span><span>Схвалену чартистським конвентом (з'їздом) у Лондоні петицію було вручено парламентові у липні 1839 </span>p., але той відхилив її більшістю голосів.</span><span>Влітку 1840 р. утворилася Національна чартистська асоціація </span><span>(власне, політична партія), яку очолив В. Ловетт. Незабаром у її лавах було близько 50 тис. членів. Складену чартистами другу петицію підписало понад 3 млн. осіб. Крім 6 вимог першої хартії, до другої долучили й "питання ножа та виделки", тобто матеріального становища робітників. Висувалися вимоги скасувати закон про бідняків, обмежити робочий день, підвищити оплату праці наймитів. Парламент відхилив і цю петицію. Не увінчалася успіхом і спроба організувати на підтримку хартії загальний страйк. Активність чартистів тимчасово спала.</span><span>Останнє піднесення чартистського руху припало на 1847- 1848 </span>pp<span>. </span><span>Під новою петицією було зібрано 5 млн. підписів. Але <span>вжиті урядом рішучі заходи зірвали цю акцію чартистів. Парламент знову відхилив петицію. Восени 1848 </span></span>p<span>.. </span><span>рух чартистів почав </span><span>занепадати і в 50-х </span>pp<span>. </span>XIX <span>ст. зійшов нанівець. прочитавши це можна написати причини та наслідки .ну принаймі я так думаю...</span>
1) Екатерина 1(1725-1727).
2) Петр 2(1727-1730).
3) Анна Иоановна(1730-1740).
4) Елизавета Петровна(1741-1761).
5) Петр 3(1761-1762).
6) Екатерина 2(1762-1796).