Добре роби, добре і буде.
Вірний приятель - то найбільший скарб.
Людину, в якої багато друзів, неможливо зламати.
Добро за вказівкою - не добро.
Леся Українка написала чудовий вірш "Хвиля". Провідна тема поезії - опис морського пейзажу, роздуми над майбутньою долею. Приводом до написання цього твору стала поїздка до Євпаторії, де Леся Українка перебувала на лікуванні. Вірш належить до пейзажної лірики, зокрема, мариністичної. Ліричним героєм виступає хвиля, котра уособолює у собі мінливість, непостійність. На мою думку, головним є образ моря, в котрому постійно відбуваються зміни, щось приходить - щось відходить, баланс і гармонія. Леся Українка використовує такі художні засоби, як: епітети (хвиля смутна), порівняння (може, буде там покірно,мов рабиня, тихо, вірно), метафори (хвиля йде). Я вважаю, що головну думку поезії відтворено в останній строфі:
Чи полине
межи сестри, межи милі,
вільні хвилі,
розтечеться, розпливеться,
знову сили набереться,
потім зрине
і гучна,
і бучна,
переможно валом сплесне
і воскресне?
У творі переважають почуття сумніву, але незаперечної надії у світле майбутнє, вся поезія Лесі Українки пронизана вірою і сподіваннями. Вірш написаний хореем. Твір справив на мене досить глибоке враження, так як пейзажна тематика для мене є досить близькою. До цієй теми автор звертається у творах "Спогад із Євпаторії", "Тиша морська". У зарубіжній літературі цю тематику можна простежити у віршах Пушкіна "До моря", Жуковського "Море".
віллі вон був сильною особистістю. Він впевнено прямував вперед, і не здавався. Досягнувши своєї цілі був чесним та працьовитим.Завжди був стриманим та щедрим
Пишу вірші тобі сьогодні
І серце рветься з грудей.
Ти, школа, стала нам рідна,
У твоїх стінах вчилися ми.
Ти нам дала любов і ласку,
Ти стала матір'ю для нас!
З тобою ми жили немов у казці
Так, школа, ти любила нас!
Але продзвенить дзвінок прощальний,
Як птахи, розлетимося ми.
І ти любов свою подаруєш
Тим, що на зміну нам прийшли.