Фонетична [ ф о н’ э т’ и ш н а ]
1 речення,адже кінці кінців це слово-суржик для української мови.
На вулиці, пташки співають, жайворонки, зозулі... Все тихо, немов світ пустий! Ось прокидаються підсніжники, трави та інші рослини. Раннє сонечко, заливається яскравим, теплим промінням! Неначе дівчина-весна пробігає, вона-прокинула всіх пташок, все зробила весняним! ТИхий ранок, тиха весна! Ось бачу три дівчинки вибігло погратись... Добре, добре що не самотн<u></u>я!<u><span></span></u>
Г. Слід в даному контексті вживати слово "заважаєте"
<span>Картина М. Козика "Дерев'яна церква в Дрогобичі" - це натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність.</span>
<span> Блакитне небо з білими хмарками, а під ним величава дерев*яна церква - окраса Дрогобичі. Низ церкви обведений широким опасанням у вигляді аркади-галереї на стовпах. Сама церква увінчана над головними зрубами трьома верхами без заломів, а криласи малими верхами з одним заломом, всі на восьмибічних підбанниках.<span> </span>Тінисті дерева ніжно обіймають її своїми кронами, а біля входу розсипані рібні квіточки. Церква вражає витонченністю і в тоже час - простотою, м*які пластичні верхи барокового стилю, додають храму якоїсь особливої урочистості.</span>
