Нашому класу доручили прикрасити шкільну залу на день вчителя.Ми виготовили різнокольорові листочки,квіточки і почепили їх на стелю.Потім дівчатка прикрашали сцену герляндами,а хлопці приносили стільці.Ми всі разом малювали плакат із вітаннями вчителів.
Була на Запоріжжі Січ козацька, одна із фортець Гетьманщини. Вся козаччина воювала з ворогами землі нашої: з Кримським ханством, з Османьскою імперією ( Туреччиною ). Воювали шаблями, рушницями. У місячну ніч, у сонячний день захищали вони нашу Вітчизну. Відбувалися бої і на Запоріжжі, і на Львівщині, і на Хмельниччині, і на Київщині.
Вічну славу вони здобули тим, що боролися за те, щоб усі українці могли жити спокійно під золотим сонцем, до якого обертається соняшник.
Батьківщини і народу єдині і нерозривні. І якщо я кажу про багатства свого народу, я одразу уявляю собі живе море золотої пшениці і неосяжні поля своєї Вітчизни, що розкинулися під блакитним небом. Недарма ж саме ці два кольори – блакитний та жовтий, стали кольорами українського державного прапора.
Наша рідна земля багата родючими землями, настільки гарними, що у роки Великої Вітчизняної війни німецькі загарбники вагонами вивозили її на Захід. Багата українська земля і своїми надрами, які приховують в собі багато корисних копалин, зокрема вугілля і руду, газ і нафту, золото і бурштин. Але найбільше багатство нашої країни – це український народ.
Будь-які матеріальні цінності не можуть замінити духовного багатства наших співвітчизників, його ліричну пісню і милозвучну мову, його численні традиції і славетну історію. Та й сам український характер – доброзичливий, відкритий, щирий – головне багатство України. І це багатство дійшло до наших часів, його ми повинні зберегти і у цілості передати майбутнім поколінням.
У кожного з нас своє поетичне бачення рідного слова, але кожен з нас так само повертається до материнської мови з височінь загальнолюдських естетичних і моральних цінностей.
Ц- це м'який, т- теж м'ягкий, п = пом'якшений,
