Можливо, відповісти на це питання не можна, але спробувати можна. У сучасному 21-ом столітті в парубка багато обов'язків і розваг І не кожний парубок виконує свої обов'язки або ж розважається Якщо людина здраво мислить, міркує й живе то цій людині однозначно легше жити в кожному віці Але, а як же в молодості? Все-таки відповідь на це питання ховається в глибині людини і його характеру. Кожна людина сприймає навколишній світ по своєму й не кожний розуміє, із чого складаються його обов'язку й можливості. Парубкові доводитися вчитися розуміти інших людей, І надалі із цією навичкою починається вивчення всіх як шкільних предметів, так і життєвих. Надалі не всі вибирають правильні шляхи, Але все-таки чи було складно їм у цьому віці? Багато з людей, які пройшли цей вік, говорять, що цей самий чудовий час. Але коли людина живе в цьому часі, у більшості випадків він цього не розуміє. <span>Отже, чи важко бути молодим або це весело й легко? Я думаю, що цей самий чудовий час життя, Але свої складності присутні й у цьому прекрасному часі. І без цих труднощів молодість були б не цікаві й не розкривала всі таємниці навколишнього світу. <span> </span></span>
<span>Повернулось у старого серце, як почув, що козацька кров ллється понад Дніпром через Виговського і через навіженого Юруся Хмельниченка, що одержав після його гетьманованнє; а як досталась од Юруся булава Тетері, то він аж за голову вхопився. </span>І хто тільки бачив, як вони з поля повернули в гай, усяке зараз домислялось, куди вони простують. А Черевань був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню рійну з ляхами. Річ тут про Богдана Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. Пташки співали і свистали усюди по гаю так голосно да гарно, що все кругом неначе усміхалось. Бувало тоді, у ту старовину, таке, що і вдень і вночі сподівайсь лихого гостя — татарина або ляха. Так над ворітьми у башті було й віконце, щоб роздивитись перше, чи впускати гостя до господи, чи ні. А якби років п'ятнадцять або двадцять назад, так усяке сиділо по Вкраїні тихо та смирно, наче бджола в зимовнику. Василь Невольник з великої радості не знав, що й робити: кинувся до Шрама і поціловав його в коліно. Жаловались миряне і попи благочестивії тілько далеким своїм землякам — козакам запорозьким, которі, живучи в диких степах, за порогами, старшину свою самі з себе вибирали і гетьману коронному узяти себе за шию не давали. Як уже не вмудрялись, щоб погасити теє полом'я! У тих-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище.
1.Нема чого робити,то пішов воду гасити.2.Немає зла без добра.3.Немає казок кращих за ті, які створив сам народ.4.Без солі, без хліба немає обіду.5.Немвє бдожи без жала, а тпоянди без колючок.6.Коли немає риб, то добре і гриб.7.І соловей не співає, коли чого їсти не має.Гарно тому жити хто не має за чим тужити
Н.в.гривня
р.в.гривні
д.в,гривню
з.в.гривню
о.в.гривнею
м.в.на гривні
На підлозі лежала одна гривня
мені не вистачило гривні
я відав гривню другові
у кишені я знайшов гривню
на гривні було щось намальовано
