Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг – п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно. Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка, хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).
1. На вулиці пахне осіннім листям, яке кружляє в таночку осіннього вітру.
2. Скільки квітів навколо нас: чорнобривці, жоржини, айстри, троянди, всі ці квіти дуже красиві.
3. У лісі десь блукає лось, і тільки чути його голос вдалині.
4. Жовта, червона, різнобарвна, красива, прекрасна, холодна, осінь вже наступила.
5. Гарно навколо, бо осінь прийшла, літо пішло вже додому.
6. Розквітають квіти, тає лід навколо, все навкруги розквітає, бо весна початок свій починає.
7. Холодний лід, вже ліг на теплу воду, бо йде зима, і сніг летить додолу.
8. Накраща пора року літо, але й весна, і осінь, і зима, чарують своєю поведінкою усіх навкруг.
6 - г походу, але є сумніви
Заячая зайчик коровочка коровка полечко полянка