<span>Виріжте дві однакові зірки з кольорового паперу, намажте клеєм, покладіть вату на одну, накрийте другою. Не забудьте зробити петельку з ниточки. Так у вас вийде об’ємна м’яка зірочка.</span>
Казна з ким, слухай-но, щодня, чимало, як-от, екс-чемпіон.
<span>Запас-корінь</span>
Запрошення: запрош-корень енн-суфікс я-закінчення
<span>Беззаконно: </span>без-префікс закон-корінь н-суфікс о-суфікс нульове закінчення
<span>Суцвіття: </span>су-префікс цвіт-корінь т-суфікс я-закінчення
Передплатник: перед-префікс плат-корінь ник-суфікс нульове закінчення
<span> </span>
У незнайомому лісі
<span>Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному... Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).</span>
