Коліщата(к о л' і ш ч а т а) 8б,. 9зв.,4скл.
Вeсeляться(в e с e л а т' с а)10б.,9зв.,4скл.
Думаю так
Твір-опис міста в художньому стилі
Київ у минулому й сьогодні
Київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку — це велике сучасне місто, а з іншого — кожна стара вулиця — це історія, що завмерла в часі й просторі. І хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля Золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали їхнього повернення. Трагічні звістки про своїх чоловіків та синів сприймали киянки мужньо, і єдиною втіхою було те, що гинули мужні воїни заради рідної землі, рідного краю.
У Києві мирно вживаються й сучасне (модернове), і старожитнє, вони ніби доповнюють одне одного, прокладаючи місточок з минулого в майбутнє. Здається, що кожна вулиця пов'язана з якоюсь знаменною чи трагічною подією в історії нашої Батьківщини. Ось, наприклад, Банківська вулиця з її чудернацьким архітектурним витвором — Будинком химер (цікава й незвичайна історія створення цієї будівлі), неподалік — офіційно велична споруда приміщення Конституційного Суду.
А Софія Київська? Це таке незабутнє враження, коли маєш можливість доторкнутися рукою до кам'яних стін, які були ще за часів Ярослава Мудрого! Або пройтись Андріївським узвозом і поговорити з митцями-умільцями, які прямо на вулиці пропонують свої твори: від звичайного «ширпотребу» до дійсно мистецьких витворів.
Чи побувати в будинку Булгакова, який знаходиться неподалік. Або спинитися поруч із пам'ятником такої неоднозначної у ставленні до княжих справ княгині Ользі й подумати про тлінність людського буття та невмирущість історії.
Можна здійснити екскурсію на територію Києво-Могилянської академії, саме в ній кілька століть тому навчалися передові мислителі Європи, тут був і Г. Сковорода з його незабутніми філософськими поглядами.
Але Київ — це не тільки святкові вулиці. Це й безпритульні діти, яких можна зустріти на Хрещатику в переходах метро, і безліч реклам і вивісок англійською мовою (які ж ми були патріотичні, коли боролися з російськомовними написами!). Та попри всі проблеми, які є в кожного міста, відчуваєш, що ти — в столиці.
<span>...Проводжають навесні гостей міста квітучі дерева-символи Києва — каштани. Вони урочисто тримають канделябри суцвіть, ніби гостинні господарі: раді були вам, приїздіть ще до нас.</span>
ЕМОЦІЇ — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.Види емоційПримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.Позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.Негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.Стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.Астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.Властивості емоційПолярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).Інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. Зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.Амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).Інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. Активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.Глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. Захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. Отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.Розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. Прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.Емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).Почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. Структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. Тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.Тварини не мають почуттів. Емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. У тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.
