Ці дорослі лохи ти сам думай ти лохозавр вонючий хахаххаахха
1. тому що монголи напали на тухольців
2.поетичний погляд поета на дитинство
3.період середньовіччя
4.-
5. у їхній єдності
6.схвалюють кращі людські якості ; висміюють людські вади; у коломийках лунає жартівливий, життєствердний пафос
7.про брата і сестру. про те як брат пішов визволяти свою сестру від татар, і він передолав всі перешкоди заради неї
8.тополя
Герой пускає свою «душу під пар», на якийсь час його свідомість відпочиває. Герой не відмовляється від боротьби, він прагне лише перерви. У центрі конфлікт між нормальним і ненормальним психічним станом, межа, за яку ось-ось має перейти психіка героя. І навіть почасти переходить, коли його починають жахати тінь від людини, порожня вечірня кімната, де все сприймається як галюцинації. Його жахає і власний стан байдужості до людського горя, до тих дванадцяти повішених, звістку про яких він заїв сливою. «Ви бачите, я навіть не червонію...», тобто «ви бачите, до чого я дійшов», — каже герой.Відпочинок повертає йому сили. «Дійові особи», що символізують складну боротьбу в душі героя, передають, як поступово повертається до нього рівновага, зникає роздвоєння, він готовий знову до виконання свого суспільного обов'язку. Отже, тема твору — це митець і суспільство, а саме: філософсько-психологічна проблема — митець у критичній, екстремальній ситуації, що склалася внаслідок тих соціальних умов, які утворилися через поразку революції.Ліричну новелу « Intermezzo» називають «поемою душі». Це справедливо, бо зміст новели — своєрідний поетичний знімок внутрішнього стану митця. Цей твір, можливо, Коцюбинський писав передусім для себе, а не для читачів. У психологічно тяжкий період життя йому потрібно було прислухатись до власної душі, розібратись у собі самому, вийняти з серця біль і висловити його на папері, звільнившись від нього.<span>
</span>
Кілька днів тому я разом із татом та братиком ходили у ліс . Ми вибирали собі ялинку яку зрубаємо на новорічне свято додому . Ми довго ходили . В лісі вже дерева накрив сніг . Аж тут мій братик закричав :
- Дивіться , дивіться Дід Мороз ялинку для звірят прикрасив !
Ми з татом спочатку не зрозуміли про що він говорить , аж тут побачили справжнє лісове диво . Ялинка вся була у снігу , а перед нею росла калина . Гілок калини майже не було видно , вони покриті снігом - тільки червоні кетяги наче горіли на білому снігу . Коли ми підійшли до братика , то побачили , що з його боку здавалося , що ці кетяги були на самій ялинці . Ялинка наче була прикрашена кетягами та шишками . Ми довго ще стояли і дивилися на це диво , а згодом вирішили , що не будемо рубати ялинку , нехай звірята та птахи також святкують . Наступного ранку ми пішли в магазин і купили ялинку із пластмаси .