Святе слово
Сьогодні мати почала діставати з комори, зі скрині, з сипанки, з-під сволока і навіть із-за божниці свої вузлики. У них лежало все те, що далі зійде, зацвіте, закрасується й перев’ється по всьому городі: огірки, квасоля біла, ряба й фіалкова, безлуский горох, турецький біб, чорне просо на розвод, кукурудза жовта й червона, капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник, кручені паничі, чорнобривці, гвоздика і ще всяка всячина.
В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками: нестатками й злиднями,- проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила, що земля усе знає, що вона може гніватись і бути доброю. На самоті вона тихенько розмовляла з землею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого.
Треба все робити поволі
Я вперше побачила таку красу
Надворі ніч
<u>Цвітуть березневі сніги,співають струмочками,се довкола озиваєтся мотивом радості і найдужче іі чуть в світлі сонця,</u><span><u>яке й творить священну, нетлінну красу весни</u></span>
Я не знаю Украинского извините
Сьогодні з ранку я прокинувся о 8 годины та зразу почав робити потягування у ліжку.Потім,я встав та почав робити зарядку.У пів дев'ятого я пішов чистити зуби та приймати ранковий душ.Коли я выйшов з ванної кімнати та прийшов на кухню мій сніданок був на столы разом із запискою мами."Любий синку,я вже пішла до роботи,тож швиденько їж та збирайся до школи.Цілую,твоя мати."Я швиденько поїв,помив посуд та пішов до своєї кімнати.Там я швидко зібрав свій портфель ,одягнувся та пішов у школу.