<span>В сучасному суспільстві проблема освіти дітей рощвинута дуже давно,тому,якби я була президентом,я б зробила ремонти в усіх школах,щоб дітям було приємно проводити час у школі.Надрукувала б багато нових підручників.Я б модернізувала стиль навчання.Зробила б уроки більш цікавішими за допомогою нових посібників.Також непогано підписати угоди з закордонними навчальними закладами.Зробити програму обміну між школярами з-за кордону і українськими школярами.Таким чином уроки Іноземної мови,наприклад,стануть значно цікавішими,адже діти зможуть використовувати свої знання на практиці.
Для відпочинку ж побудувала багато таборів,дитячих закладів для відпочинку,цікаві наукови музеї,де можна самому випробувати роль дослідника фізичних або хімічних явищ.</span>
Улюблені справи на дозвіллі
<span> Улюблених справ у мене дуже багато. Я іноді замислююся: невже життя буває нецікавим? Ніколи б не повірив, якби не приклад з мого життя. У мене є знайомий Юра, у якого постійно поганий настрій, а улюблена його фраза - "Ох, як же нудно!". Я думаю, що це все через його безбарвне життя, яке складається із відвідування школи і повернення додому. </span>
<span> У мене все навпаки. Я просто не маю часу сумувати. То я граю з друзями у футбол, то допомагаю мамі у приготуванні вечері, уявляючи себе вправним кухарем на флоті, або вступаю у двобій з математикою... Справ, які приносять задоволення, у мене багато! Особливе місце посідають справи, пов'язані з Рексом. Колись, ще у 3-му класі, мені на день народження подарували маленьке чотириноге створіння, якому я дав прізвисько Реке. Ми відразу стали найкращими друзями. Відтоді у мене з'явилася улюблена справа - гуляти з Рексом. Я дуже люблю спостерігати за моїм маленьким другом. Я так багато знаю про нього - улюблені страви, звички, характер, - що, якби попросили розповісти про Рекса, я не зупинився б. А ще одним з найулюбленіших занять є відвідування гуртка юних туристів. Із цим загадковим світом я познайомився лише у минулому році, але скільки всього встиг дізнатися і навчитися. Тепер я не загублюся у незнайомій місцевості! А ще є, як я їх називаю, сезонні улюблені справи. Наприклад, кожного літа я їжджу до моїх дідуся і бабусі, які живуть у селі, недалеко від нашого міста. Мені подобається там усе: і бабусині пахучі пиріжки, і годування поросяток, і копання картоплі всією великою | родиною. А особливо - розмови з дідусем. За ними час стікає непомітно, й інколи бабусі доводиться розганяти нас по ліжках, бо вже за північ. Багато ще чого я можу зарахувати до моїх улюблених справ, але головне те, що вони у мене є.</span>
Іноді я <em>ловлю гав</em> на уроках.
Мила серцю Україна — це земля дідів і прадідів наших. Тут народилися наші батьки, на цій землі й ми зробили свої перші кроки. Споконвіку тут жили люди, працювали, ростили дітей. І до матінки-природи ставилися вони з пошаною.
<span>Чому ж сьогодні так гостро та невідкладно постала проблема екології? Чому ж досить часто наші сучасники насмілюються втручатися у світ природи? Мабуть, тому, що вважають себе за можновладних господарів, приборкувачів природи, які надто гарно знають закони Всесвіту. До недавніх часів утілювали грандіозні проекти осушення боліт, будівництва потужних атомних електростанцій, навіть повороту північних рік. Усе це було страшною помилкою. Подібні проекти мали б принести користь лише людям, але не природі. І сьогодні ми на собі відчуваємо наслідки такого хижого господарювання. </span>
<span>Страшним лихом для всього українського народу стала аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Слід згадати, що радіаційний фон у Чорнобилі зразу після трагедії перевищував природний рівень у вісімдесят сім тисяч разів. Наслідком цієї катастрофи стали сотні тисяч калік і хворих, сотні тисяч квадратних кілометрів, забруднених радіонуклідами. Чорна хмара чорнобильського лиха сягнула аж півночі Європи. Однак найбільше постраждали Україна, Білорусія й Росія. </span>
<span>Я гадаю, що атомні електричні станції — надто небезпечні об'єкти. Серед небезпек, які вони приховують, є ще одна. Атомні електростанції для охолодження своїх реакторів забирають чисту воду, і ми можемо бачити, як міліють природні водоймища, знижується рівень ґрунтових вод. </span>
<span>Треба жити в порозумінні з природою, берегти та примножувати її чарівні багатства. Сьогодні, за часів української державності, ми повинні особливо пильно берегти свою землю, дбати про її красу, піклуватися про її здоров'я. </span>
<span>Ми зробимо так, щоб екологічні катастрофи не повторювалися, а чудові краєвиди завжди милували людське око. </span>