Ответ:
1.Гордість
2.Жадібнісь
3.Нечистота
4.Заздрість
5.Ненажерливість
6.Гнів
7.Лінощі
Чесноти, на жаль, не знаю.
Ответ:
Их первая встреча произошла, когда она была совсем ребенком. Позднее, в 1827 году, после возвращения из ссылки в Михайловском Пушкин увидел перед собой уже 19-летнюю красавицу, фрейлину императорского двора, а она – взрослого мужчину.
В 1828 году после очередного визита к Олениным Александр Пушкин настолько увлекся мыслью о женитьбе на Анне Алексеевне, что не только рисовал ее на полях своих рукописей, но и примерял ее имя к своей фамилии - Annete Pouchkine (Аннет Пушкина).
Он любил её. Она в ответ любила, но против родителей, разума не шла. Родители отвергли Пушкина в роли жениха дочери. Он посвятил ей пару стихов.
Объяснение:
Коли тубільці схопили малого Джека та місіс Уелдон, я зрозумів, що треба щось робити, якось їх рятувати. Знаючи про їх віру у могутніх мганнгу, та бачучи, що безперервні дощі затопили все довкола, я вирішив переодягнутися у такого чаклуна і спробувати щастя.
Коли я прийшов, якраз небо трішки розпогодилося, і це зіграло мені на руку. Місцеві жителі ще більше повірили у мою могутність. А оскільки був я досить могутнього зросту і, не знаючи добре їхньої мови, міг лише мугикати щось незрозуміле собі під ніс, то здавався їм взагалі надчарівником. На своїх грудях я намалював білою глиною химерні візерунки, на шию повісив намисто, на себе одягнув спідницю з трав. На поясі в мене був пасок з силою силенною дзвоників, які неймовірно видзвонювали при кожному моєму русі. рідна мати не впізнала б мене у цьому образі.
Спершу я почав ходити по колу, виконуючи якісь несамовиті рухи, а всі тубільці повторювали їх за мною. А потім я схопив їх повелительку Казонде за руку і потяг за собою <span>до факторії Жозе-Антоніу Алвіша. Всі бігли за нами. Я могутнім ударом вибив ворота, що дуже сподобалося повелительці. Вона була захоплена моєю силою. Я намагався пантомімою і знаками пояснити їм, що мені потрібно, але вони не розуміли мене і лише повторювали за мною. А тут ще й дощ почав накрапати, що викливало бурю їх невдоволення. Але тут якраз з хатини вийшла місіс Уелдон і я вказав на неї. Всі зрозуміли. що це вона з Джеком є причиною їх нещастя і кинулися до них. та я випередив їх, схопив малого Джека й місіс на руки й широкими кроками пішов геть. Тубільці ще деякий час йшли за мною, а далі відстали. І так я ніс їх, аж поки не дійшов до піроги. Моя місія була виконана. а мої друзі - врятовані.</span>
"Гости в дом, радость в дом"-русская народная пословица.
Он родился в очень культурной семье , высшее образование