1 прокинувшись зранку я почула солов'їні пісні 2 запах м'яти змішаний із пахощами літнього вечора 3 важкі рум'яні яблука звисають із гілок
Вставні конструкції (слова, словосполучення і речення) Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки, як от: 1. Виражає упевненість або невпевненість у тому, про що повідомляється: безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, певне (певно), здається, боюся, сподіваюся, очевидно та ін.: Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось. 2. Вказує на порядок думок, послідовність їх викладу: по-перше, по-друге, до речі, далі, нарешті та ін.: Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний. 3. Дає емоційну оцінку повідомлюваному: на щастя, на жаль, на нещастя, дивна річ та ін.: Шкода, той час не вернеться ніколи. 4. Вказує на джерело думки, характер висловлення: взагалі, іншими словами, можна сказати, так би мовити, як кажуть та ін.: А що ж, по-твоєму, чинити маємо. Вставні конструкції не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні: Коні, кажуть, сліпнуть у шахтах — вставне слово. Кажуть люди, кажуть, що я файна дівка — присудок. У реченні вставні слова виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами: Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо гули гармати.
Вареники мученики пiдмет
сиропом,вам,Боки,маслом,очi,за нас муки - додатки
набивали,заливали, кипiли,терпiли - присудок
в чавунi - обставинна
грiшних, такi(?) означення
