Она не могла этого сделать так как уже приняла бусурманскую веру,а ещё она любила мужа и ждала прощения за то что освободила казаков.
Захар Беркут — центральний персонаж повісті, ватажок тухольської громади. Йому вже понад 90 років, і все своє.
Його риси:
добрий ,волелюбний,відвертий , чесний; працьовитий, розсудливий ,мужній, витриманий.
Ним керують у першу чергу громадські інтереси. Почуття громадського обов’язку, яке тісно зв’язане з глибоким патріотизмом, у Захара Беркута найяскравіше проявляється в трагічну хвилину, коли в полон до ворога потрапляє його син. Усією силою своєї душі він любить сина, але коли Тугар Вовк пропонує тухольцям випустити монголів із тухольської долини в обмін на полоненого Максима і частина тухольців просить Захара прийняти цю пропозицію і визволити свого сина, то він відмовляється. Захар пояснює, що тут справа йде не про його сина, а про долю їхніх сусідів — верховинців і загірян, які, непідготовлені, зазнають ще страшнішого горя від нападу монголів.Він підкоряє свої батьківські почуття громадянським інтересам.
Слід підкреслити і чесність старого Захара
В образі Захара Беркута втілені мудрість, мрії і прагнення народу.
Яка мета Закону Божого? Фарисеї пишалися із знання Закону Божого і присвячували багато часу для виконання всіх його традицій та ритуалів. Вони майже все своє життя проводили вивчаючи 616 заповідей Старого Заповіту, а також численних равинських коментарів. Вони перевірили Ісуса Христа, чи і Він правильно розуміє Закон Божий, так як вони його розуміють.
<span>Але Ісус вразив їх своєю глибокою простотою, майстерністю знання Закону Божого і його ціллю, до цього рівня, що як закінчує Євангелист Матвій: “ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.”</span>
Чого Бог вимагає від нас? Просто, щоб ми любили так, як Він любить нас! Бог є любов і все, що Він творить є з любові до нас.
<span>Бог першим полюбив нас і наша взаємна любов до Нього є вдячністю за його безмірну благодать і доброту до нас. Просто так, як батьки безмірно люблять своїх дітей. Батьки жертвуючи свою любов, час, труд, не сподіваються від своїх дітей ні грошей, ні слави – лише вдячної і взаємної сімейної любові. Видатний український поет Іван Котляревський писав: Де згода в сімействі, там мир і тишина, блаженні там люди, блаженна сторона. Їх Бог благословляє, добро їм посилає і з ними вік живе, і щастя їм дає. Де згоди немає, там мир не царить, там Бог не вітає, добро їм не дарить. Руйнуються пожитки, добро їх, їхні дітки, все марно пропаде... все марно пропаде... Пошли нам, Боже, згоду, і мира, Твій покров, щоб жити в Твоїй волі, і щиру дай любов! Пошли нам щастя й долю, щоб жити в Твоїй волі, Ти нас благослови! Ти нас благослови!</span>
<span>Христос навчив нас у молитві “Отче наш... ”, що усі ми є дітьми Божими, звідци і Божа Заповідь - “люби свого ближнього, як самого себе”. Бо як може справжній батько одну дитину любити, а другу ні?</span>
Чим більше дізнаємось про Божу любов і правду, тим більше любимо те, що Він любить і відкидаємо те, що Він ненавидить і є протилежним Його волі.
Що треба робити, щоб любов до Бога і Його Заповідей була жива і зростала в нас? Віра в Бога і надія на Його обітниці зміцнює нашу любов до Нього. Вони — віра і надія і любов є невід'ємними, щоб жити з Богом. Чим більше ми знаємо про Бога, тим більше ми Його любимо і чим більше ми любимо Його, тим більше ми віримо і сподіваємося на його обіцянки.
<span>Господь через дар Святого Духа, дає нам нову свободу любити так, як він любить. Що утримує тебе від любові Божої і радості служіння людям з щедрим серцем? Св. Апостол Павло говорить: “Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої. І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість — досвід, а досвід — надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.” (Рим. 5:1-5) Чи знаєш любов, яка перемагає все?</span><span>
</span>
Кулаківські
Гордій- Фрол, Франя( заміжня за Корнія) і Яків-Василій-Іван,Катерина( заміжня за Семена)-Анатолій-Батько Вадима-Вадим
Щербань Софія
Клава- Горпина-Ніна- Бабуся Софійки-мама Софійки(в частині русалонька із 7в проти русалоньки з білокрилівського лісу Виявиться,що її звати Тетяна)-Софійка