Дівчата йшли співаючи.
На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.
Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.
Курликаючи, журавлі пролетіли над селом.
Не спитавши броду, не лізь у воду .
Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці
Оглядаючи околицю села, туристів зацікавили руїни старовинного замку.
Повернувшись додому, уже зайшло сонце.
Соромлячись, сміючись і закриваючись рукавом, Максим поривався сховатись за хлопців.
Він друкував, поспішаючи з усієї сили, невідкладні документи.
<span> Одного разу літав він із своїм товаришем, теж молодим горобчиком, по дворі в одного господаря. Літали вони, гралися, по смітничку громадили та й знайшли три конопляні зернятка. От наш горобчик і каже:</span>
<span>- Мої зернятка! Я знайшов! А чужий і собі:</span>
<span>- Мої! Коли мої! Коли мої!</span>
<span>І почали битися. Та так б'ються, та так скубуться, аж догори скачуть, аж пір'я з них летить. Бились, бились, поки потомились; сіли один проти одного, надулись і сидять, та вже й забулись, за що була бійка. Коли згадали: а де ж наші зернята? Зирк, аж зернят вже й нема! По дворі ходить курка за курчатами, квокче та промовляє:</span>
<span>- Дурні бились, а розумні поживились, дурні бились, а розумні поживились!</span>
<span>- Що ти кажеш? - питають горобці.</span>
<span>- Та то я дякую вам, що ви такі дурні! От поки ви здуру бились, то я з своїми курчатами поснідала вашими зернятками! Що то, сказано, як хто дурний!.. Нікому було вас бити та вчити! Якби вас хто взяв у добру науку, то, може б, з вас птахи були!..</span>
<span>Чужий горобчик розсердився за таку мову.</span>
<span>- Вчи своїх дурних курчат розуму, а з мене й мого розуму досить! - підскочив, тріпнув крильцем, цвірінькнув та й геть полетів. А наш горобчик зостався і замислився.</span>
<span>"А правда, - думав він, - краще бути розумним. От курка розумна, собі наїлася, а я мушу голодний сидіти".</span>
<span>Подумав, подумав та й почав просити курку:</span>
<span>- Навчіть мене розуму, пані матусю! Ви ж такі розумні!</span>
<span>- Е, ні! - каже курка. - Вибачай, серденько! Маю я й без тебе клопоту доволі, - он своїх діточок чималенько, поки-то всіх до ума довести! Шукай собі інших учителів! - та й пішла собі в курник.</span>
Небо - підмет, займеться - присудок. Десь, з ругого боку - обставина. Червоний - означення. Встає, розгортає - прикметник, туман - іменник.Крила- додаток. Зараз - обставина
Цвіте пролісок, тече струмок, летить пташка
