Щастя – це проста, але водночас і незбагненна річ. Для кожної людини воно має інше знчення.
Для когось щастя– це посмішка близької людини. Для іншого– матеріальні блага. Багато науковців, філософіф прагнули дати визначення цьому терміну, виміряти його. Щастя- це спосіб мислення...
У кожного власні захоплення,мрії. Головне - цінувати те, що ми маймо, приймати це належно, не чинити опір. Ми всі - різні, але маємо залишатися собою. Людяність і щастя бути людиною об'єднує нас. Можливо, щасливі люди можуть змінити світ на краще. А що для вас означає щастя?
ні в тин ні в ворота - не спроможний, не здатний виконувати свої прямі обов'язки,який нічого не вміє робити, ні на що не здатний (ні швець ні жнець, ні до ладу ні до прикладу)
ні пари з уст-подовгу не розмовляти, не розголошувати чогось, дотримуватися таємниці (тримати язика за зубами (на прив’язі, на защіпці, на зашморзі)
як кіт наплакав-мало (із заячий хвіст,на макове зерно)
наговорити сім кіп гречаної вовни- наговорити багато зайвого, дурниць , нісенітниць (меле як з гарячки)
з-під дощу під ринву потрапити – із одної неприємності потрапити в іншу (потрапити як муха в окріп; влипнути як муха в мед; попасти з огню з жару в полум’я.)
Лiтечко краснее,лiтечко тепле<span>є</span> прийшло до нас.Принесло воно з собою сонечко,аромат квiтiв та лiтнi канiкули.Моя улюблена пора року-це лiто.Всi <span>ї</span>дять вiдпочивати на море,рiчку чи до бабусi в село.Можна вiдпочити вiд шкiльних вправ та мати багато вiльного часу.Я допомагаю батькам на городi та часто вiдпочиваю биля рiчки.Менi дуже подоба<span>є</span>ться загоряти,ниряти на глибину.Я з моми друзями ходжу кожен день на рiчку.
Дома я можу робити рiзнi вправи,щоб загартовуватися.А коли я у бабусi-пити парне молочко та допомогати по iз братом.Менi дуже подоба<span>ється л</span>iто-це моя найулюбленiша пора року!
Вишеньки
Леся Українка
Поблискують черешеньки
в листі зелененькім,
черешеньки ваблять очі
діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлопчаточко
під деревцем скачуть,
простягають рученята
та мало не плачуть.
раді б вишню з’їсти,
та високо лізти,
ой раді зірвати,
та годі дістати!
- Ой вишеньки-черешеньки,
червонії, спілі,
чого ж бо ви так високо
виросли на гіллі?
- Ой того ми так високо
виросли на гіллі, -
якби зросли низесенько,
чи то ж бо доспіли?
І ось одного дня прийшли до лісу діти .Вони побачили дивовижну квітку.Зачаровані її красою,вони довго не відходили від неї.Захотілося їм зірвати квітку і понести додому.А в цей час летить над квітками бджілка.Чує,що десь далеко-далеко дзвенить тривожно дзвіночок.Летить бджілка на звук дзвіночка.Прилетіла і побачила ,що конвалії загрожує небезпека.Вона швидко залізла до дзвіночка і грізно задзижчала.Злякалися діти і не зірвали конвалію.З тих пір бджілка подружилася з конвалією
Твір - дискусія "Чи впливає вітання на настрій людини<span />