Скорей всего окно, на украинском вікно
Хто це курличе уночі?
Летять журавликів ключі.
коли, коли... ну я например я знаю что <span>КОЛИ и КОЛЬ, то же самое что: если либо поскольку.))</span>
У кожної людини-свій талант.Хтось чудово малює,хтось-співає,а хтось красиво складає вірші.Та усі ж розвивають свої уміння?На жаль,ні.Я вважаю,що свої таланти потрібно розвивати.Ось,наприклад,моя подруга,що дуже полюбляю писати пісні.Якось на уроці до неї прийшла муза,та вона написала чудову пісню,що зробили гімном нашой школи.Чому ж іноді люди не використовують миті для того,щоб записати свої думки?Нізащо не потрібно спиняти свої думки,адже хто знає-можливо людина напише якийсь чудовий вірш,який принесе йому популярність.Якщо не використовувати усі можливості,то можна і талант свій "зарити у землю".Так що не спиняйте думок крилатих,любі друзі!
P.S. Не совсем твір-роздум,только с его елементами,но хоть что-то :)
Був теплий день.Я йшла ,як завжди з друзями на прогулянку...ми жартували
,сміялись...Раптом я повернула голову на сигнал авто,яке попереджало
про небезпеку...на узбіччі дороги сиділа дівчинка,Але це була незвичайна
дівчинка.Маленька,худорлява,брудна зі скуйовджиним волоссям і
обличчям,на якому читалося втомлення і смуток...ми разом з друзями
завмерли від болю.Вона двома ручками стискала окраєць хліба,мабуть,який
дав хтось с прохожих....Вона так обережно його тримала,як самий
найцінніший скарб...До неї підійшло цуценя, таке саме занебане,як і вона
і почало горнутися до ніг.Мала подивилася на хліб,потім на цуценя...І
віддала йому той єдиний шматок,що був у неї...Я не втрималась и
заплакала.Мі з друзями підійшли до неї і відняли з пилу...А потім повели
до кафе...Вона розповіла нам,що її мати п.є,вітчим знущаеться и вона
втікає з дому,щоб побути на самоті...Я їй дала трохи грошей і попросила
залиши свою адресу....<span>пізніше я дізналася,що батьків позбавили
батьківських прав,а дитину відправили до інтернату...На щастя вдача
схилила над нею голову.Її удосерила сімейна пара,яка пізніше купила
квартиту а нашому будинку.Коли ми випадково зустрілися,я її не
впізнала.Вона буда красуня.коли вона мене побачила,то побігла до мене і
сказала,що я її добра фея.Я заплакала.Ми з нею стали подругами і я їй
подарувала цуценя))))</span>