Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.
Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.
Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.
Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.
Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий музей.
Я уважаю шо Людина не моє право знущатися над іншими. Тому що по перше це не приємно а по друге це вторження до життя іншої людини та її особистості. Уявіть що над вами знущаються? Вам приємно? Зрозуміло що ні. Тому не знащайтеся над іншими та захищайте свої права!
1. Посилала мене мати до криниченьки: "Принеси ж, моя доню, та водиченьки". 2. Стелися, барвинку, низенько, присунься, козаче, близенько. 3. Покинь, Байдо, байдувати, сватай мою дочку та йди царювати. 4. Куди йидеш, од"йижджаэш, сизокрилий орле, а хто ж мене, молодую, до серця пригорне?
Звертання в реченни виддиляэться комами. В усний народний творчости звертання, як правило, вживаэться у давальному або родовому видминку, як-от: "Йидьмо, Галю, з нами, з нами, козаками". В повсякденному вживанни розповсюджений називний видминок об"экта чи суб"экта, до якого звертаються, або особлива форма, т.з.Клична форма: Мариэ Иванивно, Петре Яковичу.
Од"йижджаэш - йидеш,
сизокрилий - з сирими крилами,
пригорне - притисне, обийме.
1. Вона збирала квіти, а він складав їх у корзини.
2. Що це за пісня грає і хто її співає?
3. За річкою виднівся степ, а трохи далі розташувались гори.
4. Діти гралися, поки їх батьки готували святкову вечерю.
5. Анастасія зламала іграшку, яку так довго робила Катерина.
6. Місяці кликав до себе зірок, котрі весело бігали по небу.
Місто - містечко, місцевий, передмістя, міський, місцевість.
Зброя - зброяр, збройний, озброення
