<span>День, прожитий кожним із нас сьогодні, завтра стане історією – історією
сучасності."</span>
Колись, коли я була ще зовсім малою і мені траплялося читати про видатних діячів,
науковців, письменників або поетів України та світу, я вважала їх не так людьми, як
атлантами. Ці люди видавались мені якимись дивними постатями, поглянувши на
яких одразу розумієш – це видатна особистість. Навіть їхні страждання (якщо
такі були) здавалися мені епічними сюжетами. Мені й на думку не спадало, що ці
люди жили так само, як і ми: кохали, страждали, раділи, хворіли. Для мене вони
народжувалися для звитяги і помирали прикладом для майбутніх поколінь.
Так я вважала досить довго. І от, приблизно півроку тому, я вперше чітко
зрозуміла: ось вона історія. Історія з великої букви. Історія, яку пишемо ми і
люди довкола нас. Не лицарі, не боги, не міфічні істоти, а звичайні люди. Ніщо
в них чи в нас не видає чогось особливого, такого, про що, можливо, завтра чи післязавтра
напишуть у книжках.
Звісно, так на мене вплинули останні події в Україні. Але історія пишеться
не лише в буремні часи, вона вистукує годинником кожного дня. І це велика
відповідальність перед нащадками. Це той тягар, який лягає на кожне покоління.
Хочемо ми того чи ні, наші нащадки житимуть, оглядаючись на нас, і аналізуватимуть
усі наші лихі й добрі справи. А наш обов’язок написати нашу частинку історії якнайкраще.
Усвідомивши це, хочеться повторити давнє козацьке гасло: «Шануймося, бо ми того
варті!».
Падала в буйні трави,
І нікого не зустрічала навколо,
Тільки на солодких Отава
Кінь паслася. Мені хотілося на ній
У вільні степи помчати,
Геть полинути від образ і друзів,
І назавжди там залишитися.
Я приносила коню рафінад,
Гладила темну гриву,
Він мені дарував гордий полум'яний погляд,
І був, як диявол, красивим.
Якось під вечір, під пісні цикад,
З конем я говорила,
Про світ земний і про дідусів сад,
Що всією душею любила.
Мені так хотілося його за вуздечку
Взяти, відвести до старої груші,
Дитячого серця довірити мрію -
Кінь так умів серце слухати!
Чув він душу, її розумів,
І своєю мордою холодної
Руки мені ніжно в тиші цілував,
Сам бути мріючи вільним.
Кінь був прив'язаний мотузкою до стовпа,
І мені здавалося, він плаче,
І я вирішила - йому допоможу,
Просто - не вийшло інакше.
Довго в той вечір кухонним ножем
Я розрізала мотузку,
Було трохи страшно, і в дитячій душі
Трепетно було, ніяково.
Я відпустила на волю коня!
Він мені заіржав, посміхнувся,
Мордою своєї вдячно в мене
Прямо з розгону уткнувся.
Ну а потім поскакав, як шалений,
Трави збиваючи підковою ...
Тільки потім він знову був зі мною,
Реготом зустрічаючи день новий.
Я ж не знала, що кінь поскакав
До будинку, де жив він, рідного,
Просто господареві вірним він був,
Видно, не міг по-іншому.
Тільки в той вечір, коли в темряві
Мчав він з диким захопленням,
Раптом осяяння підійшла аж до мене -
Я адже дружила з Пегасом!
Космос надзвичайно цікавий і чарівний.
В безкрайньому космосі світить і моя зірка.
Космосе,розкрий нам скої таємниці!
Космонавти надзвичайно хоробрі люди ,полетіти до космосу не кжен би насмілився.
Космонавти проходять не абиякі тренування,щоб полетіти за атмосферу.
Вестибюлярний апарат космонавта розвивають з найпершого тренування ,адже це так потрібно у космосі!
Пропоную скласти таку розповідь про себе:
Мене звати Марічка. Я народилась у місті Запоріжжя 17 січня 2005 року. Зараз я навчаюсь у восьмому класі у школі №23. У школі я навчаюсь добре. Я різностороння розвинена особистість. У мене є чимало занять, які мене захоплюють. Перше моє улюблене заняття - кулінарія. Вперше я приготувала страву самостійно, коли мені було 10 років. Звичайно, це не було щось дуже смачне. Моя перша піца дуже сильно підгоріла та була напрочуд твердою. Але з того часу я зрозуміла, що хочу стати кулінаром.
Я маю багато хобі. Інше моє захоплення - сучасна література. Я дуже люблю читати тому завжди цікавлюсь новинками у світі книг. Мої улюблені автори - це Марія Матіос, Роман Іванничук та Володимир Лис. Читаючи, я поринаю у світ мрій. Також я займаюсь народними танцями. Це заняття допомагає мені підтримувати мою фізичну форму. Я прагну реалізовувати себе у різних сферах. Тому, я сподіваюсь, що у майбутньому мої улюблені заняття принесуть мені користь.
Объяснение:
Зілля (з помякшена,і помякшена,л,л помякшена,й
а )
