Світове суспільство обізнане із чудесами, які коли-небудь існували чи існують на нашій планеті. Ці чудеса є загальновизнаними.
В Україні також є багато цікавих і гарних місць. В деяких із них мені доводилося побувати. Ітак, сім чудес України:
-Олешківські піски;
-Національний парк "Софіївка";
-Озеро Синевир;
-Хотинська фортеця;
-Дністровський каньон;
-Чорноморський біосферний заповідник;
-Асканія Нова;
Олешківські піски-це природна пустеля України, яка розташована в Херсонській області. Для цього місця характерні своєрідні флора і фауна.
Національний парк "Софіївка", що в Умані-дуже мальовниче місце, яке приваблює всі верстви населення нашої країни своєю красою. Планую відвідати це місце влітку.
Озеро Синевир- високогірне озеро, яке приваблює туристів не лише своєю красою, а й цілющими властивостями. Вранці біля озера рекомендують прогулюватися тим, у кого є захворювання дихальної системи. Та й чисто блакитна водна глибінь манить своїми "чарами"....
Відвідуючи Хотинську фортецю, ви ніби поринаєте в історичну давнину, в добу козаків. В такому місці відчуваєш себе у безпеці і жодні " татари" не страшні!
Аналіз вірша В. Голобородька «З дитинства: Дощ»
Тема: звернення ліричного героя до дощика, щоб той його не намочив. Ідея: возвеличення прагнення хлопчика порозумітися з дощиком. Основна думка: з раннього дитинства кожна людина повинна осмислено сприймати будь-яке явище природи.
Жанр: поезія зі спогадів дитинства поета, поезія-замовляння.
Художні засоби В. Голобородька «З дитинства: Дощ»
Повтори: «дощику, дощику», «щоб ти…», «я тобі…».
Метафори: «дощик ловив.., розкидав.., ходив.., розчісував».
За родом кінь Шептало був цирковим конем.
1. Полонені німці - щирі будівники
2. Нагідки Фрідріха
3. Злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили
4. Фотокартка
5. Хвороба фрідріха
<span><span>6. Прикраси із цегли</span></span>
<span>7. Самогубство
8. Жовтогаряча квітка<span>, що розцвіла на клумбі.</span></span>
<span>9. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. </span>
<span>10. "Ви не знаєте, де наш тато?"</span>
<span> </span>
Степан вислужується перед царем, цілує йому руки. Перебуваючи на службі у нього, він став слабовольним, боязливим. Ховаючись за святість клятви, мовчки гнув спину, терпів приниження, вважаючи це жертвоприношенням і єдиною можливістю прислужитися Вітчизні. Основною причиною цього є матеріальна залежність від царя і боязнь покарання за непокору.