<span>Коли я пишу цей твір, я уявляю себе вчителькою, бо вчителя завжди говорять про правила поведінки. На спарвді, вони дуже важливі, бо без поведінки не буде дисципліни. Не завжди виходить домагатися гарної примірної поведінки інших простими словами. В такому разі треба знайти до людини підхід, і поговорити з нею.
І, звісно, завжди слід пам`ятати, що по твоїй поведінці судять, який в тебе характер, і яка в тебе сім`я.</span>
Ввечері я ходив по дорозі і збирав красиві, яскраві,різнокольорові листя і квіти - фіалки. Ми саджали дерева: дуби берези та кльони я так зрозумів
птахів, звірів, сигнали, тетеруки, орябоки, кабани, олені, вовки, лисиці, птахів, звірів.
ОГОЛОШЕННЯ:Загубилася собака!
Я загубився.Шукаю свого господаря.Трохи про себе:,,Я не великого зросту,маю дуже веселу вдачу. У мене довга голова,чорний носик та темні очі.Також я маю випуклі та широкі груди й плаский животик. Я маю товстий короткий хвостик.Шерсть у мене яскраво-рудого кольору з білими плямами на грудях і на лапах.Я шукаю свого доброго та рідного господаря.
Наплічник, підплічник, безплічник.